АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________ Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 25 ” червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Вінярській А.А.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 1697 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії. В обґрунтування вимог ОСОБА_1 вказував, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлена 3-я група інвалідності. Відповідно до ч. 4 ст.54 та ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, він має право на отримання державної пенсії, розмір якої по третій групі інвалідності не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Проте, управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому пенсія виплачується йому у значно меншому розмірі, оскільки розрахунок пенсії та додаткової пенсії провадився відповідачем із мінімальної пенсії в розмірі 19 грн.91 коп. згідно із постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”. Тому просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснити йому перерахунок пенсії, починаю чи з 22 травня 2008 року, з урахуванням положень ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положень ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Логінова С.М. Справа №22ц- 1697
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 57
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити з 01.12.2009 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити заборгованість.
В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому просить постанову скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до правил ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлена 3-я група інвалідності і призначена державна пенсія відповідно до ст.54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Проте розрахунок розміру пенсії та додаткової пенсії відповідачем проведено із мінімальної пенсії в розмірі 19 грн.91 коп. згідно із постановою Кабінету Міністрів № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по Ш групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема: інвалідам Ш групи – у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” тексти ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено в новій редакції, проте ці зміни рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року. №10-рп/2008 року визнано неконституційними.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин вищенаведена редакція ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була відновлена і є чинною.
З огляду на ці нормативні положення, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в законі про Державний бюджет України за відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до положень ч.3 ст.28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму застосовується лише для обчислення пенсійних виплат, призначених відповідно до цього Закону, не є перешкодою для застосування зазначеної величини ( мінімального розміру пенсії за віком ) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн