АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 02” липня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Вінярській А.А.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 1606 за апеляційною скаргою управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо виплати ОСОБА_1 в 2009 році грошової допомоги на оздоровлення як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі меншому ніж визначено абз.2 ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Стягнуто з управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 3005 грн. недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
В своїй апеляційній скарзі управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради просить постанову скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до правил ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми матеріального і процесуального права.
Встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що позивач ОСОБА_1 відноситься до першої категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є інвалідом П групи захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Слободяна В.С. Справа №22ц- 1606
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 57
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону України від 06.06.96 року № 230/96 – ВР після визнання Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року неконституційними змін, внесених підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ) встановлена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам І і П групи – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Усупереч цим нормативним положенням управлінням праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради у 2009 році виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 у 2009 році щорічної допомоги у розмірі 120 грн. суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними, оскільки ці дії відповідача суперечать ст.ст.8,22 Конституції України. Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні щорічної допомоги на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, застосуванню підлягає ч.4 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону України від 06.06.96 року № 230/96), а не постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги позивача щодо стягнення на його користь з відповідача невиплаченої суми одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, і підстав для скасування постанови суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Хмельницької міської ради відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн