АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2010 р.                                                                                 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Cулятицької М.М.

    суддів: Перепелюк Л.М., Половінкіної Н.Ю.

    секретар Скрипник С.В.

    за участю: сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні     цивільну справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Чернівці ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Шевченківської районної ради м.Чернівці від 25.04.2007 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та зобов’язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Шевченківської районної ради м.Чернівці про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради м.Чернівці від 25.04.2007 року в частині зняття з квартирного обліку та зобов’язання вчинити дії відмовлено.

Ухвалюючи рішення, досліджуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, суд вважав позов безпідставним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2010 року скасувати і постановити нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

Вважають рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Підставою для скасування рішення суду також зазначають недоведеність обставин, що мають значення для справи.  

Висновок суду про те, що апелянти були забезпечені житловою площею, штучно її відчужили, а тому рішенням виконкому правомірно знято їх з квартирного обліку вважають безпідставним та необґрунтованим.  

Вказують, що суд фактично вийшов за межі позовних вимог і відмовив їм у позові з інших підстав, ніж ті, якими суд відмову мотивував.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про зміст оскаржуваного рішення, мотиви апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог       ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Шевченківської районної ради м.Чернівці про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради м.Чернівці від 25.04.2007 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_3 та зобов’язання вчинити дії.

Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права та на підставі представлених сторонами належних та допустимих доказів.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.31 ЖК України г ромадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської ради народних депутатів Чернівецької області від 11 квітня 1990 року №99/5 прозивач ОСОБА_1 як військовослужбовець запасу був прийнятий на квартирний облік за місцем проживання громадян, які потребують покращення житлових умов, зі складом сім’ї три особи, в загальну чергу №4339, першу чергу №1557.

29 травня 1996 року Сторожинецькою міською комісією по приватизації житла ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на житло, а саме, квартиру №3, яка знаходиться по вул. О.Кобилянської,16 м.Сторожинець, загальною площею 42,1 кв.м. на праві спільної сумісної власності.

13 лютого 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подарували належні їм частки в приватизованій квартирі у приватну власність свого сина.  

Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради м.Чернівці від 25.04.2007 року №48/4 позивачі були зняті з квартирного обілку в загальній та пільговій черзі у зв’язку з забезпеченістю житловою площею.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачі разом із своїм сином на день зняття їх з обліку проживали в зазначеній вище квартирі, отже були забезпечені житловою площею.

Такий висновок суду позивачами не спростовано і не представлено доказів на підтвердження тієї обставини, що вони потребують житла.

Твердження апелянтів про те, що вони проживають у гуртожитку МВС по АДРЕСА_1 разом із сином та його малолітньою донькою в одній кімнаті спростовуються актом обстеження згаданої кімнати у гуртожитку (а.с.29, 30) та листом заступника начальника УМВС України в Чернівецькій області, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в гуртожитку УМВС по АДРЕСА_1 не зареєстровані та не проживають, а проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, де й зареєстровані.    

У зв’язку з наведеним твердження апелянтів щодо того, що вони вважають безпідставним та необґрунтованим висновок суду про те, що позивачі були забезпечені житловою площею, а тому рішенням виконкому правомірно знято їх з квартирного обліку, не підтверджено належними та допустимими доказами всупереч ст.60 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень.

Посилання суду у мотивувальній частині на ту обставину, що позивачі штучно відчужили належне їм на праві власності житло відповідає обставинам справи, але на висновок суду щодо того, що при знятті з квартирного обліку виконком правильно врахував забезпеченість житлом ОСОБА_1, не вплинуло. Враховуючи наведене, безпідставним є посилання апелянта на те, що суд фактично вийшов за межі позовних вимог і відмовив їм у позові з інших підстав, ніж ті, якими суд відмову мотивував.  

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: