донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.08.2006 р. справа №17/5пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Гуреєва Ю.М., Діброви Г.І., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Авдєєва С.О. дов. № 23-01 від 01.08.2006р., |
від відповідача: | Антохов Є.Ю. дов. № 65-06 від 03.01.2006р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС смт. Миронівське м. Дебальцеве Донецької області |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 13.06.2006 року |
по справі | №17/5пд (суддя Татенко В.М.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Миронівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” смт. Миронівське м. Дебальцеве Донецької області |
до | Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС смт. Миронівське м. Дебальцеве Донецької області |
про | внесення змін до договору |
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Миронівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про внесення змін в пункти 2.2, 2.4 договору на подачу та забирання вагонів № 3/03-21-70 від 01.09.2003р., укладеного з ВАТ “Донецькобленерго” на обслуговування структурної одиниці Миронівської ТЕС, в частині збільшення вартості послуг.
Господарський суд Донецької області своїм рішенням від 13.06.2006р. у справі №17/5пд позов задовольнив, пункти 2.2, 2.4 договору про подачу та забирання вагонів № 3/03-21-70 від 01.09.2003р. прийняв у редакції Відкритого акціонерного товариства „Миронівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”.
Свій висновок господарський суд обумовив тим, що на час розгляду справи тарифи на послуги позивача не є врегульованими, та на підставі висновку судово-економічної експертизи № 2505 від 15.05.2006р. і відсутністю доказів у відповідача стосовно безпідставності та необґрунтованості тарифів позивача, дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” з рішенням господарського суду не згодне, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 13.06.2006р. у справі № 17/5пд скасувати, постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заявник скарги вважає, що в договір не можуть бути внесені зміни, тому як ним не надана згода на внесення запропонованих позивачем змін. Крім того, відповідач зазначив про те, що в нього відсутні джерела покриття додаткових витрат, позивачем в калькуляцію вартості послуг включені необґрунтовані витрати, а висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, виконаний без вивчення господарської діяльності позивача, у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, не може бути прийнятий судом в якості доказу у справі.
Враховуючи вищенаведене, заявник скарги вважає, що рішення господарського суду ґрунтується на недоведених обставинах, які мають значення для справи, тому наполягає на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2006р. у справі № 17/5пд та відмові в задоволенні вимог про внесення змін у договір.
Позивач вважає рішення господарського суду винесеним у відповідності до фактичних обставин та норм чинного законодавства, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.ст. 4 –2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Між Відкритим акціонерним товариством „Миронівське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” та Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” 01.09.2003р. укладено договір № 3/03-21-70 на подачу та забирання вагонів.
В розділі 2 „Тарифи та порядок розрахунків” договору сторонами була визначена вартість послуг по перевезенню та порядок застосування тарифів на перевезення вантажів.
В п. 3.2 договору сторони передбачили порядок розірвання договору або внесення змін в його умови, та визначили, що розірвання договору або зміна його умов можуть здійснюватися за письмовим узгодженням сторін, а при наявності спору –за рішенням господарського суду.
У випадках видання правомочними органами нормативних актів, які змінюють умови транспортного обслуговування та розміри платежів та зборів і порядок їх сплати та т.і., сторони зобов’язані привести договір у відповідність з названими нормативними документами шляхом внесення змін до його тексту.
Позивач листом за № 289/01 від 19.09.2005р. направив відповідачу угоду про зміну договору № 3/03-21-70 від 01.09.2003р. на подачу та забирання вагонів, в якій визначив нові тарифи на перевезення однієї тонни вантажу та збільшив вартість послуг за оформлення перевізних документів на одержання вантажів та їх доставку, а також визначив розмір плати за доставку перевізних документів на завантажені вагони до ст. Роти Донецької залізниці та додаткові послуги, які визначені в п. 2.4 договору.
Відповідач листом від 06.12.2005р. № 01юр-38/1704 не дав згоди на внесення змін в діючий договір.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до умов договору, позивач у відповідності до вимог ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України на п. 3.2 договору правомірно звернувся до господарського суду з позовною заявою про спонукання до внесення змін до умов пунктів 2.2 та 2.4 договору на подачу та забирання вагонів.
Ухвалою господарського суду від 14.03.2006р. по справі № 17/5пд була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса м. Харків зробив висновок судово-економічної експертизи № 2505 від 15.05.2006р., в якому визначив, що спірні тарифи не є врегульованими, відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємством програм діяльності, вибору постачальників та споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, самостійного встановлення цін на продукцію та послуги відповідно чинного законодавства.
Інститут дійшов до висновку про те, що запропоновані позивачем тарифи відповідають чинному законодавству України, калькуляція собівартості робіт відповідає фактичним витратам за попередній звітний період, залишив без оцінки питання чи покриває визначена в існуючій редакції договору вартість послуг фактичні витрати позивача на ці послуги.
Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. професора М.С.Бокаріуса м. Харків не було оскаржено відповідачем в установленому чинним законодавством порядку, колегія суддів вважає висновок господарського суду про обґрунтованість позовних вимог таким, що відповідає матеріалам справи, а рішення господарського суду про прийняття пунктів 2.2 та 2.4 договору на подачу та забирання вагонів таким, що відповідає наданими до справи матеріалами та нормам діючого законодавства.
При наявності даних обставин підстав для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2006р. по справі № 17/5пд ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду. За таких обставин, підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Миронівська ТЕС смт. Миронівське Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2006р. у справі № 17/5пд залишити без змін.
Головуючий Шевкова Т.А.
Судді: Гуреєв Ю.М.
Діброва Г.І.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС