донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

01.08.2006 р.                                                                                    справа №16/458

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Гуреєва  Ю.М., Діброви  Г.І.,

за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явився,

від відповідача:

Дегтярьов В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від	15.03.2006 року

по справі

№16/458 (суддя Манжур В.В.)

за позовом

Державного підприємства "Дельта-лоцман" м.Миколаїв

до	Приватного підприємства "ФАМ Балкерс" м.Маріуполь

про	стягнення 1170,68дол.США

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство “Дельта-лоцман” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з  Приватного підприємства “ФАМ-Балкерс” заборгованості за надані послуги у сумі 1170,68доларів США, що еквівалентно 5911грн.94коп.

Клопотаннями від 11.01.2006р. та від 31.01.2006р позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 8731,57дол.США

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що несплата заборгованості є порушенням ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 84, 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України.

Господарський суд Донецької області рішенням від 15.03.2006р. у справі №16/458 у задоволенні позовних вимог про стягнення 8731,57дол.США відмовив.

Своє рішення господарський суд мотивував тим, що нарахування позивачем податку на додану вартість за ставкою 20% за фактично надані відповідачу послуги в розмірі 8731,57дол.США, пов’язані з транзитом вантажу є таким, що протирічить Законам України “Про податок на додану вартість” та “Про транзит вантажів”.

Державне підприємство “Дельта-лоцман”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2005р. у справі № 16/458 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального права України, а саме ст.ст.526, 530 Цивільного Кодексу України, ст.ст.73, 84, 106, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.1 Постанови КМУ “Про портові збори”, Закону України “Про транзит”, ст.7.4.2 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Заявник скарги  вважає, що лоцманський збір та збір за послуги служби регулювання руху суден не є портовими зборами та вважає, що надані послуги не є послугами, пов’язаними з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, тому вони є об’єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20%.

Заявник скарги вважає, що його послуги не відносяться до послуг, пов’язаних з транзитом вантажів і тому не підлягають звільненню від нарахування ПДВ.

Господарським судом не було прийнято до уваги те, що позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати рахунків, (тобто договірні зобов’язання сторін), правомірність нарахування ПДВ не є предметом позову, позивачем сума ПДВ сплачена до бюджету та ця сума включена до ціни послуг згідно з п.6.1.1. Закону України “Про податок на додану вартість”.

Приватне підприємство “ФАМ-Балкерс” вважає рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. у справі №16/458 винесеним при повному з’ясуванні обставин справи з правильною оцінкою доказів, тому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Представниками сторін було подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. Дане клопотання судовою колегією задоволено.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Державним підприємством “Дельта-лоцман” та Приватним підприємством “ФАМ-Балкерс” був укладений договір №156/05.04-П від 06.05.2004р. по виконанню лінійних і портових лоцманських проведень суден, наданню послуг по регулюванню руху суден і проходження їх по зоні відповідальності Регіональної служби регулювання рухом суден згідно з Обов’язковими постановами Маріупольського морського торгового порту та проведенню розрахунків за надані послуги.

Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що замовником і платником послуг є відповідач.

У розділі 4 “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що порядок стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до затверджених положень про збори та тарифи, витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок агента –відповідача у справі, і проводяться за його рахунок, оплата проводиться агентом відповідно до рахунків, що виставляються позивачем, які підтверджені лоцманськими квитанціями та квитанціями Регіональної служби регулювання рухом суден.

Відповідно умов даного договору на агента покладена фінансова та майнова відповідальність перед ДП “Дельта-Лоцман” за несвоєчасне перерахування коштів.

На виконання умов даного договору в період серпень–вересень 2005р. позивач надавав послуги теплоходам: “MED GENERAL-IV” (прапор Камбоджа) , “TURAN-C” (прапор Панама) , “BARAKA” ( прапор Панама),             в  період з 01.12.2005р.  по 18.12.2005р.  –надав  послуги  суднами  “Святая  Елена”  (Росія)  ,  “ALEXANDER K”  (Ліван)  , “Святая  Анна”  (Розсип),              “MED GENERAL - IV” (прапор Камбоджа), які знаходились під агентуванням відповідача, послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден.

Рахунок ДП “Дельта-Лоцман” на оплату вартості наданих послуг               № АФ-0001731 від 15.08.2005р. на суму 2508,53дол. США  відповідачем був оплачений частково, сума 1170,68 доларів США, що еквівалентно 5911грн.94коп.  не оплачена.

Станом на 05.01.2006р. відповідач за надані йому послуги не розрахувався.

В період з 23.09.2005р. по 22.11.2005р. відповідач продовжував користуватися послугами позивача. Виставлені рахунки повністю не сплатив.

За період з 23.09.2005р. по 22.11.2005р. борг відповідача збільшився на 4665грн.69коп., загальний розмір заборгованості станом на 05.01.2006р. складає 5836,37дол.США.

Станом на 25.01.2006р. відповідач за надані йому послуги не розрахувався.

В період з 01.12.2005р. по 18.12.2005р. відповідач продовжував користуватися послугами відповідача, виставлені рахунки не сплатив.

За період з 01.12.2005р. по 18.12.2005р. борг відповідача збільшився на 2895,20дол.США.

Загальний розмір заборгованості відповідача станом на 25.01.2006р. складає 8731,57дол. США.

Позивач, Державне підприємство “Дельта-лоцман”, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення у примусовому порядку з відповідача суми дебіторської заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1170,68дол.США, що еквівалентно 5911грн.94коп., оскільки станом на 05.01.2006р. відповідач за надані послуги не розрахувався, в період з 23.09.2005р. по 22.11.2005р. відповідач продовжував користуватися послугами, позивач збільшив позовні вимоги на 4665,69 доларів США;  оскільки станом на 25.01.2005р. відповідач за надані послуги не розрахувався, за період з 01.12.2005р. по 18.12.2005р. позивач збільшив позовні вимоги на 2895,20дол.США, загальний розмір боргу з урахуванням пені складає 8731,57дол.США.

У відповідності з умовами договору ДП “Дельта-Лоцман” надало відповідачеві послуги з лоцманського проведення вищевказаних суден та послуги по регулюванню руху суден.

Факт надання послуг підтверджений наявними в матеріалах справи документами, а саме лоцманськими квитанціями № 2948/м від 13.08.2005р.,  №2817/м від 04.08.2005р., №3146/м від 26.08.2005р., №3072/м від 22.08.2005р., № 3267/м від 04.09.2005р., № 3197/м від 30.08.2005р. та ін.

Відповідно до п.п. 2.2.4, 4.2 договору відповідач зобов’язався сплатити надані послуги відповідно до рахунків позивача.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що порядок стягнення і розмір зборів визначаються відповідно до затверджених положень про збори і тарифи.  

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлені види цільових портових зборів та зазначено, що інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. 

Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. 

Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. № 214 (із змінами) затверджені Збори і плати за послуги, що надаються судам у морських торговельних портах України та встановлено лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовий збір, плата за роботу буксирів при швартових операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги.

Згідно з умовами договору від 06.05.2004р. №156/05.04-П Приватне підприємство “ФАМ-Балкерс” взяло на себе зобов’язання морського агента, права і обов’язки якого врегульовані умовами договору та статтею 117 Кодексу торговельного мореплавства України.

Позивачем нарахування зборів та плат за спірні послуги з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден здійснено у відповідності до затверджених ставок, зборів та плат, з нарахуванням на вартість цих послуг податку на додану вартість за ставкою 20%.  

З доданих позивачем по позовної заяви матеріалів: лоцманських квитанцій, коносаментів на перевезення вантажу морським транспортом,  доручень на відвантаження транзитних вантажів з відмітками митниць, вбачається, що дані послуги були здійснені при перевезенні транзитного вантажу.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів” транзитні послуги (роботи) –це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Згідно частини 6 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів” учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької   діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти,   декларанти  та  інші),  які  у встановленому  порядку  надають  (виконують)   транзитні послуги (роботи).

При наявності даних обставин, оскільки позивач відноситься до інших учасників транзиту, а послуги надані відповідачем сприяли переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, тому послуги надані відповідачем з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що були безпосередньо пов’язані з транзитним вантажем.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97ВР “Про податок на додану вартість” (із змінами і доповненнями) об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно ч.3 п. 6.2.4 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” операції з поставки послуг платником податку, пов’язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що спірні  послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що   безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів та пов’язаних з перевезенням (переміщенням) таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку на додану вартість за ставкою 20%.

Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість за надані фактично відповідачу послуги лоцманського проведення та регулювання руху суден суперечить  вимогам  Законів України “Про податок на додану вартість” та “Про транзит вантажів”.

При наявності даних обставин, позовні вимоги Державного підприємства “Дельта-лоцман” про стягнення з Приватного підприємства “ФАМ-Балкерс” суми дебіторської заборгованості податку на додану вартість у розмірі 8731,57дол.США є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. по справі №16/458 про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення дебіторської заборгованості податку на додану вартість у сумі 8731,57дол.США, нарахованого на суму оплати наданих послуг підлягає залишенню без змін за мотивами викладеними у даній постанові. Підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається у зв’язку з вищенаведеним.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дельта-лоцман” м.Миколаїв на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. у справі №16/458 залишити  без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2006р. у справі  № 16/458 залишити без змін.

Головуючий          Шевкова  Т.А.

Судді:          Гуреєв  Ю.М.

          Діброва  Г.І.

          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС