РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня  2010 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді – Горщар А.Г.

при секретарі Салюк Т.М.

з участю представника позивача Ратушного Р.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Полонне

цивільну справу за позовом відкритого  акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Шепетівське відділення № 231 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на житло, виселення із жилого будинку -

встановив:

14 квітня 2010 року відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі Банк) звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок АДРЕСА_1. Крім того просило виселити відповідача ОСОБА_3 з цього будинку, та стягнути з обох відповідачів судові витрати.  

 В обґрунтування  вимог позивач вказував на те, що 15.08.2008 року з ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за яким він отримав 300 000 грн. В забезпечення виконання зобов’язання за цим договором 15.08.2008 між Банком та ОСОБА_3 укладено договір майнової поруки та договір іпотеки за якими в іпотеку було передано зазначене житло. Через неналежне виконання зобов’язань по кредитному договору, станом на 08.07.2010 року допущена заборгованість у розмірі 365 018 грн. 94 коп., тому виникла необхідність звернути стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник Банку  позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідачі в судові засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, тому відповідно до ст. 224 ЦПК суд за згодою позивача проводить заочний розгляд справи .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд вважає позов підлягає задоволенню.

            Судом встановлено, що 15.08.2008 року з між Банком та ОСОБА_2  укладено кредитний договір за яким позичальник отримав 300 000 грн. В забезпечення виконання зобов’язання за цим договором 15.08.2008 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір майнової поруки та договір іпотеки за якими в іпотеку було передано жилий будинок, належний ОСОБА_3, в якому він проживає один. Через неналежне виконання ОСОБА_2 зобов’язань по кредитному договору станом на 08.07.2010 року допущена заборгованість у розмірі 365 018 грн. 94 коп.

Вказані обставини стверджуються даними договорів кредиту, майнової поруки, іпотеки, розрахунку заборгованості.

            Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 589 ЦК України - у разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав умови зобов'язання, що випливають із укладеного між сторонами договору кредиту, який забезпечений іпотечним договором, тому суд вважає за необхідне  на підставі вказаних норм, а також умов пункту 6.1 іпотечного договору звернути стягнення на належний відповідачу ОСОБА_3 жилий будинок.

При визначенні способу реалізації предмета іпотеки суд виходить із наступного.

            Статтею 41 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах на підставі рішення суду було передбачено сторонами і п. 6.4  договору іпотеки, тому на думку суду реалізація будинку, який є предметом іпотеки має відбутись шляхом продажу його через прилюдні торги.

Оскільки відповідно до пункту 1.1. договору іпотеки сторонами визначено вартість предмету іпотеки у сумі 580 000 грн., а будь-яких даних про те, що на час розгляду справи така вартість змінилась позивач не надав, тому суд визначає початкову ціну для подальшої реалізації жилого приміщення на прилюдних торгах у розміру вказаної суми.

Відповідно до ст. 39 Закону «Про Іпотеку» одночасно з  рішенням  про  звернення  стягнення  на  предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення  про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Тому є законною і підлягає задоволенню вимога Банку щодо виселення відповідача ОСОБА_3 із житла, що є предметом іпотеки.

Згідно з положеннями ст. 79, 88 ЦПК з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.

            Керуючись, ст. 10, 60, ч.3 ст. 209, ст. 212-215 ЦПК суд,-

вирішив:

            Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15.08.2008 року укладеного між  відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»  та ОСОБА_2 розмірі 300 000 грн. звернути стягнення на – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 208,3 м.кв., житловою площею 53,1 м. кв., шляхом продажу вказаного будинку на прилюдних торгах за початковою ціною 580 000(п’ятсот вісімдесят тисяч) грн.

В разі продажу предмету іпотеки за ціною понад 365 018 грн. 94 коп. її залишок повертається для іпотекодавця  ОСОБА_3

ОСОБА_3 виселити із жилого будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 олідарно  на користь  відкритого  акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Шепетівське відділення № 231 судові  витрати: 120 грн. збору з інформаційно-технічного забезпечення, та 1700 судового збору.

Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання ними його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду  Хмельницької області   шляхом подачі до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту його проголошення, та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий ________________