Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010  року                                Новгородківський районний суд

                                   Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді                     Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі                                Орленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах яких діє Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області та орган опіки та піклування Новгородківської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_7, ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, що належав чоловікові та визнання права власності на Ѕ житлового будинку з сумісної власності подружжя ,

В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 24 листопада 1995р.  по 23 березня 2009р. знаходилася у шлюбі з ОСОБА_8, який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Від шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей: сини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які по справі є співвідповідачами. Позивачка і діти зареєстровані в спірному житловому будинку і проживали в ньому до грудня 2007 року. Іншого житла в позивача немає.

    До шлюбу чоловік позивачки мав власний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1. Під час спільного проживання вони побудували на території домоволодіння сарай, в житловому будинку зробили парове опалення, 1999 році будинок за їх кошти був газифікований, в будинку встановлений газовий котел і плита, замінені вхідні двері, зроблений паркан з двох сторін від сусідів і з боку городу, був проведений косметичний ремонт в середині будинку.

    Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями по закону являються відповідачі по справі. Батьки померлого вимагають від позивачки звільнити житловий будинок. Перешкоджають їй разом з дітьми проживати в  спірному будинку з грудня 2007 року. Заявляють, що вона і її діти винні в смерті їх сина.

    В судовому засіданні позивач і її представник – адвокат ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, просили суд визнати спірний будинок об’єктом права спільної сумісної власності подружжя і визнати за позивачем право власності на Ѕ частку житлового будинку.

    Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, позов не визнали, заперечували щодо його задоволення, мотивуючи це наступним, що в листопаді 1995 року їх син одружився з позивачкою, до шлюбу він мав у власності спірний будинок, який був придбаний під час першого шлюбу. Позивач ніякого відношення до спірного будинку не має. Вони допомагали сину побудувати сарай, давали гроші на газифікацію будинку, труби для газифікації і вхідні двері привозив ОСОБА_11, який є рідним братом відповідачки. Особисто ОСОБА_2 придбала газову плиту для сина. Вони також допомагали провести парове опалення в будинку. Допомогу надавали сім»ї сину з якою він мешкав.

    Представник неповнолітнього ОСОБА_6 його мама ОСОБА_7 та одночасно відповідач по справі з зустрічним позовом до суду не зверталася, заявлений позивачем позов не визнає, заперечує щодо його задоволення, суду дала пояснення, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_8 ними був придбаний спірний будинок. Її син є одним із спадкоємців на цей спірний будинок. Вважає, що позивач немає права претендувати на нього, так як він є тільки власністю померлого.

    Представники неповнолітніх відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_12 начальник юридичного відділу Новгородківської районної державної адміністрації та ОСОБА_13 – представник органу опіки та піклування Новгородківської районної державної адміністрації – позов визнали не заперечували щодо його задоволення, так як вважають, що позивач ОСОБА_1 діє в інтересах неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею.

    Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що знаходиться з позивачем у дружніх стосунках. Їй відомо, що будинок був записаний на ОСОБА_8, а документи зберігалися у його батьків. Під час спільного проживання позивач з чоловіком побудували паркан, сарай, проводили газ в будинок і парове опалення в ньому, робили косметичний ремонт. Близькі родичі як позивачки так і покійного її чоловіка  надавали матеріальну допомогу сім»ї ОСОБА_8.

    Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що позивачка з покійним ОСОБА_8 прожили разом десь 10 років. За час спільного проживання вони построїли сарай, проводили газ в будинок, ставили паркан. За чиї кошти – свідкові не відомо.

    Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що позивач разом з покійним чоловіком проводили газ в будинок, де проживали. Він особисто підключав лічильник, котел, проводив парове опалення. Розрахунки за виконану роботу проводила з ним позивачка.

    Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що позивачка його рідна сестра. Під час проживання з ОСОБА_8 вони побудували сарай, провели газ в будинок, зробили парове опалення. Він разом з батьком зробили димар, перекрили коридор, в будинку переробляли підлогу. Батько сам приносив дошки. Були замінені вхідні двері, які привозив родич відповідачів.

    Судом з виїздом на місце був оглянутий спірний будинок з надвірними будівлями.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оглянувши спірний будинок з надвірними будівлями, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав:

    Між сторонами виникли правовідносини які регулюються ст.ст. 60-62, 68-69, 70 СК України.

Відповідно до ст. 62 СК України якщо майно чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте під час шлюбу.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить на праві спільної сумісної власності, не залежно від розірвання шлюбу.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка під час шлюбу з померлим в спірному будинку зробили парове опалення, газифікували його, замінили вхідні двері, зробили косметичний ремонт в середині будинку, збудували сарай. Перелічене зроблено ними за рахунок особистих коштів та спільних трудових затрат. При цьому отримували матеріальну допомогу від відповідачів – батьків померлого та коштів, які давали рідні,  для сім»ї ОСОБА_8.

а.с.263- розрахунки про грошові кошти вкладені для ремонту будинку в період з 1995 р. по 2009 р.

а.с.264 – довідка від 16.06.2010 року;

а.с.265 – довідка ЗАТ «Кіровоградграніт» від 22.06.2010р.;

а.с.266 – довідка видана п/п ОСОБА_18 від 16.06.2010 року;

а.с.268 – довідка від 04.06.2010 р.;

а.с.290 – довідка Новгородківської ЦРЛ  № 996 від 01.07.2010 року;

а.с.291 – довідка управління праці та соціального захисту населення від 20.07.2010 року;

а.с.292 – архівна довідка від 30.06.2010 р. № 03-25/207;

а.с.293-294 – довідка УПФ № 146  від 30.06.2010 року;

а.с.295 – ощадна книжка;

З урахуванням огляду спірного будинку та надвірних будівель, суд вважає, що позивачка під час шлюбу з чоловіком істотно збільшили його вартість, а тому цей спірний будинок з надвірними будівлями є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, а тому за позивачкою необхідно визнати право власності на Ѕ частку спірного житлового будинку.

Суд заяву батьків померлого – відповідачів по справі про те, що вони давали гроші на проведення ремонту, газифікацію будинку, на забудову сараю та давали інші предмети розцінює, як допомогу сім’ї, так як і батьки позивачки надавали їй посильну допомогу, коли та перебувала у шлюбі, що підтверджується свідченнями свідків та сторін.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати згідно заяви покласти на позивачку.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60-62, 68-69, 70 СК України, ст.ст. 88, 208, 214-215, 218, 294 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

 Позовні вимоги   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах яких діє Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області та орган опіки та піклування Новгородківської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_7, ОСОБА_7 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок, що належав чоловікові та визнання права власності на Ѕ житлового будинку з сумісної власності подружжя  – задовольнити .

  Визнати будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1.

    Судові витрати у сумі 568,00 грн. покласти на ОСОБА_1 згідно заяви.

Відповідно до ст.222 ЦПК України, копію  рішення направити  відповідачу ОСОБА_2 так як вона брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні, протягом п’яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області  шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                 Ю.В. Рачкелюк