К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О. М. Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Щербань А. В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1588 за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради на постанову Нетішинського міського суду від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо невиплати, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та зобов’язання виплатити недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (евакуйований у 1986 році із зони відчуження) другої категорії. Статтею 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснюється в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, однак відповідач проводив вказані виплати в меншому розмірі.
Постановою Нетішинського міського суду від 22 вересня 2009 позов задоволено.
Визнано неправомірними дії та зобов’язано управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради виплатити ОСОБА_1 Недосплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в сумі 1185 гривень.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд не надав належної оцінки тому, що виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Також судом не враховано, що у відповідності до ст. 95 Конституції України органи державної виконавчої влади зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Відповідач не наділений повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплатами поза межами відповідного бюджетного року, управління не може змінити видатки, які визначені Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки це є прямим порушенням Конституції України та Бюджетного кодексу України.
__________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Гаврищук Л. П. Справа № 22ц-1588
Доповідач – Власенко О. В. Категорія № 57
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якого розглянуто справу, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку якого розглянуто Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм
Частиною 1 статті 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Приймаючи постанову, суд першої інстанції неправильно застосував і витлумачив чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини.
У зв’язку з порушенням норм матеріального права оскаржувана постанова в частині визнання протиправними дій відповідача та спонукання до їх вчинення підлягає скасуванню.
Встановлено, що ОСОБА_1 є евакуйованим у 1986 році із зони відчуження і відноситься до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У 2007 році йому була виплачена щорічна допомога на оздоровлення: 12 червня – 75 грн.
Дані обставини підтверджуються посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на ім’я позивача серії НОМЕР_1 і довідкою щодо виплати йому соціальної допомоги.
Пунктом 37 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» і пунктом 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими Законами було зупинено відповідно на 2006 і 2007 роки дію абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону № 796-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст. 71 п. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після цього відновили дію положення статті 48 Закону № 796-ХІІ.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про задоволення вимог позивача щодо дій управління при здійсненні компенсаційних виплат у 2007 році.
У 2007 році, тобто на час виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення (12 червня 2007 року) дія абзацу 7 частини 4 та частини 7 ст. 48 Закону № 796-ХІІ була зупинена. На той час єдиним нормативним актом, який визначав розмір цієї допомоги (75 грн.), була Постанова № 562. Управління виплатило позивачу допомогу саме у такому розмірі.
В даному випадку управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
При таких обставинах оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради задовольнити.
Постанову Нетішинського міського суду від 22 вересня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Нетішинської міської ради про визнання протиправними дій щодо невиплати, як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, всієї суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та зобов’язання виплатити недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко