К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,
суддів: Костенка А. М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Дідик А. Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1253 за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації на постанову Дунаєвецького районного суду від 16 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними і стягнення на їх користь допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначали, що вони мають дітей віком до трьох років на яких отримують допомогу у меншому розмірі, ніж визначено законодавством. Згідно ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” і ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” вони мають право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року Закон „Про державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” визнано неконституційним.
Постановою Дунаєвецького районного суду від 16 квітня 2009 року позов задоволено частково.
_______________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Артемчук В. М. Справа № 22ц-1253
Доповідач – Власенко О. В. Категорія № 57
Визнано неправомірними дії та зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації провести позивачам виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня по 31 грудня 2007 року у таких розмірах: ОСОБА_1 – 1864 грн. 80 коп., ОСОБА_2 – 1794 грн. 93 коп., ОСОБА_4 – 1864 грн. 80 коп., ОСОБА_5 – 2046 грн. 64 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації вважає постанову суду необгрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що при винесенні рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, зокрема те, що виключно законом про Державний Бюджет України визначаються будь – які видатки держави на загальносуспільні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків. Також судом не було враховано, що згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу України положення нормативно – правових актів застосовується лише в тій частині в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і закону про державний бюджет України.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 народила сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 народила доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 народила сина ОСОБА_14.
Всім їм була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст.ст. 13-15 Закону № 2811-ХІІ.
У 2007-2008 роках ОСОБА_1 отримувала вказану допомогу в розмірі, що дорівнює різниці між відповідним відсотком прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців: у 2007 році – 130 грн. на місяць з відповідною індексацією, у 2008 році – 144 грн. 10 коп., 134 грн. 75 коп. на місяць, ОСОБА_2 отримувала у 2007 році – 137 грн. 13 коп., 143 грн. 86 коп., 145 грн. 67 коп.. 147 грн. 56 коп., 153 грн. 16 коп.,157 грн. 21 коп. на місяць, у 2008 році – 210 грн. 25 коп., 217 грн. 25 коп.,130 грн., ОСОБА_3 отримувала у 2008 році – 130 грн., ОСОБА_4 у 2007 році отримувала – 130 грн., у 2008 році – 144 грн. 10 коп., ОСОБА_12 отримувала у 2007 році – 90 грн. на місяць з відповідною індексацією, у 2008 році – 130 грн., ОСОБА_6 отримувала у 2008 році – 130 грн., ОСОБА_7 отримувала у 2008 році – 246 грн. 10 коп., 253 грн. 10 коп., 254 грн. 10 коп., 130 грн.
Дані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження дітей і довідками щодо розміру виплаченої позивачам державної допомоги.
Частиною 2 статті 8 і частиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2811-ХІІ право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за цією дитиною.
В силу ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ (в редакції, чинній до 1 січня 2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХІІ (у тій же редакції) розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХІІ, а абзацом 3 частини 2 статті 56 цього Закону було установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (відповідно до Закону № 2811-ХІІ і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 статті 56 і пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після цього відновили дію попередні положення Закону № 2811-ХІІ.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня 2007 року – 470 грн.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2811-ХІІ. Частину 1 статті 15 викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.». Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року – 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни не визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року особи, які набули права на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мали отримувати її у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що протягом вказаного періоду позивачам виплачувалась державна допомога у неналежних розмірах.
Доводи управління про порушення судом норм матеріального права, а також щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті цієї допомоги в межах бюджетних асигнувань є безпідставними.
Відсутність бюджетного фінансування виплати державної допомоги, передбаченої ст. 13 Закону № 2811-ХІІ, не може бути причиною невиконання покладених на управління зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Постанова суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації відхилити.
Постанову Дунаєвецького районного суду від 16 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко