Справа № 1 - 6/07 ВИРОК Іменем України

12 березня 2007 року        Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого :                       судді Козіній С.М.

при секретарі:                        Головатюк І.P.

з участю прокурора :              Римара М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищеві Київської області справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ржищів Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна-середня, студент 3-го курсу Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, тимчасово проживаючий в АДРЕСА_2, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 22 листопада 2006 року близько 14 години 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_2, підійшовши до гр-на ОСОБА_3, який знаходився перед гуртожитком № 1 Ржищівського професійного ліцею, що розташований по вул. Леніна, 110 в м. Ржищів, Київської обл., після того як між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулась сутичка, з надуманих підстав та хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства і особи та проявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи, що той не в змозі протистояти йому, несподівано наніс йому удар ногою по руці, а потім схопивши потерпілого за голову, нахилив його та двічі вдарив головою об коліно, завдавши фізичного болю, не спричинивши потерпілому тілесних ушкоджень, за вимогою майстра навчального закладу ОСОБА_4, який став очевидцем побиття ОСОБА_3, він припинив побиття потерпілого, відповівши при цьому брутальною лайкою на його адресу та разом з ОСОБА_2 побіг територією навчального закладу та після того, як їх наздогнали учні та майстри навчального закладу, вони, за вимогою останніх вийшли за межі адміністративної території.

Вперто, не бажаючи припиняти хуліганські дії, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, він знову повернувся на адміністративну територію навчального закладу та почав пред'являти безпідставні претензії до учнів навчального закладу з приводу втраченого ним мобільного телефону, а після того, як до них підійшов ОСОБА_5 та майстер навчального закладу ОСОБА_6 вимагаючи залишити територію навчального закладу, він, знаходячись серед широкого кола неповнолітніх, безпідставно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді двох ран рвано-забійного характеру в ділянці верхньої та нижньої губ посередині, а також травматичного вивиху 1-го ступеню чотирьох передніх зубів на верхній і нижній щелепах в їх передніх відділах.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 104/51 від 22.12.2006 року наявні у потерпілого рани рвано-забійного характеру в ділянці верхньої та нижньої губ посередині, відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров'я, а окремо взятий вивих 1-го ступеню чотирьох передніх зубів на верхній і нижній щелепах в їх передніх відділах відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав повністю та показав, що:

в даний час проживає за вказаною адресою в с.Тернівка Кагарлицького р-ну, навчається на 3-му курсі Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, під час навчання в технікумі проживає в квартирі своєї баби по АДРЕСА_3.

На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, психічними захворюваннями та розладами не страждає, травм голови, які йому шкодили б не отримував, спиртні напої вживає, але вважає що помірно, в основному п'є тільки пиво, палить. Свій стан здоров'я він оцінює, як задовільний.

Серед багатьох його знайомих у м.Ржищів з якими він спілкується під час відпочинку є ОСОБА_2 з яким він навчається в одній групі.

22.11.2006року він разом з ОСОБА_2 перебував у м.Кагарлик і повертався додому в м.Ржищів рейсовим автобусом. Перебуваючи в м.Кагарлик він разом з ОСОБА_2 випили кожен приблизно по 3 літри пива. Під час поїздки ОСОБА_2 запропонував йому зійти з автобуса на зупинці біля Ржищівського професійного ліцею, щоб зайти до його родича на прізвище ОСОБА_7. Зійшовши біля ліцею вони пішли в напрямку гуртожитків.

Спочатку вони розмовляли з студентами, що знаходились на території ліцею, а після цього підійшли до незнайомого хлопця і попросили його покликати з гуртожитку родича ОСОБА_2-ОСОБА_7, той відповів, що такого хлопця не знає, але він знаходився на деякій відставі від нього і не бачив, що відбулося між цим хлопцем та ОСОБА_2, вони здається штовхались. Тоді він не розумівши, що відбувається підскочив до цього хлопця, тепер йому відомо, що це був ОСОБА_3, з яким поряд знаходився і ОСОБА_2 і наніс йому удар ногою по правій руці, після цього він обхопив руками його за голову, нахилив його і почав наносити йому удари коліном об голову, всього він наніс два удари.

Коли це відбувалось з гуртожитку вийшов майстер ліцею, тепер йому відомо, що це ОСОБА_4 і почав казати, щоб він припинив свої дії, але він на його адресу дійсно відреагував нецензурною лайкою, але все ж залишив ОСОБА_3 і вони побігли в напрямку стадіона. Вони зупинились за господарською спорудою, яка розташована на території ліцею. Виглянувши з-за рогу вони побачили, що за ними біжить гурт хлопців та майстри, коли хлопці до них підбігли, то вони відразу почали їх хапати руками за верхній одяг та звалили на землю і спробували бити, він все таки вирвався від них і щоб вони не спробували його бити, витягнув з кишені перочинний ніж та приставив його собі до шиї і сказав, що всім їм буде погано, якщо вони до нього ближче підійдуть, але він не мав на меті застосовувати даний ніж для інших дій.

В цей час він виявив, що у нього відсутній мобільний телефон і він в голос про це заявив. Тоді ОСОБА_2 повернув йому мобільний телефон. Майстри, що підійшли до них запропонували йому разом з ОСОБА_2 залишити територію ліцею.

Вони з ОСОБА_2 відійшли метрів на 30 від гурту хлопців та майстрів і в цей час він знову виявив, що у нього з кишені зник мобільний телефон, "Моторола В - 360", який був придбаний ним в вересні цього року у м.Богуслав за 880 грн., будучи впевненим, що мобільний телефон забрав хтось з гурту хлопців, що їх наздогнали він з ОСОБА_2 знову повернулись до цього гурту і він знову почав вимагати, щоб йому було повернуто мобільний телефон, але ніяких дій з їх сторони не відбулось, правда перед цим хлопці сказали, щоб він викинув ножика на землю, а тоді підходив, він цього ножика відкинув далеко від себе.

В цей час до них наблизилися батько ОСОБА_2 та ще один чоловік. Як виявилось пізніше, це був ОСОБА_6, вони безпосередньо підійшли до них, батько ОСОБА_2 почав "виховувати" сина, вдаривши його по потилиці. Він спробував пояснити в розмові батьку ОСОБА_2, що відбулося, але ОСОБА_6 щось сказав, йому це здалось образливим і він наніс йому удар кулаком в обличчя, а саме удар прийшовся в губу і щелепу. Після цього їх було затримано для дачі пояснень працівникам міліції.

Свою вину він визнає повністю і нанесена ним шкода потерпілим -відшкодована, основною причиною того, що сталось він вважає те, що перебував у стані алкогольного сп'яніння і не міг правильно оцінити дії оточуючих.

Свої тілесні ушкодження, що він отримав коли його затримували, але він вважав їх незначними і за медичною допомогою не звертався, претензій до цих хлопців він не має.

В скоєному злочині підсудний ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд суворо його   не карати, не призначати міру покарання, пов'язану з позбавленням волі.

Окрім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України в повному обсязі доведена матеріалами справи:

- Згідно копії паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_1, останній має паспорт

громадянина України.

(а.с. 127)

- Вимогою на судимість НОМЕР_1, в якій вказано, що відомостей

про судимість ОСОБА_1 в ОСК МВС України немає.

(а.с. 128)

По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.

(а.с. 129)

По місцю навчання підсудний ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.

(а.с. 130)

-Довідками, виданими Кагарлицькою ЦРЛ від 08.12.2006 року, з яких видно, що підсудний ОСОБА_1 за психіатричною та наркологічною допомогою не звертався та на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває.

(а.с. 132,133)

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому злочині доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики.

Обставинами, що згідно ст. 66 КК України пом'якшують вину підсудного ОСОБА_1 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування ним заподіяної шкоди потерпілим.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує вину підсудного ОСОБА_1 є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає, оскільки підсудний ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України з застосуванням положення ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним :

- за ч.1 ст. ст. 296 КК України, і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років

обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, призначивши йому випробувальний термін з іспитовим строком на 1 (один) рік.

В порядку ст. 76 п.3,4   КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок:

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни, - підписку про не виїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: перочинний ніж - знищити.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з часу проголошення учасниками процесу, а осудженим в той же строк з часу вручення копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд.