Копія
Апеляційний суд Хмельницької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„06” липня 2010 р. м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Баса О.Г.,
суддів: Карпусь С.А.,
Матковської Л.О.
при секретарі Мороз А.В.
з участю позивачки ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому цивільну справу № 22ц-2252 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія ,-
в с т а н о в и л а:
В лютому 2010 року, ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що у супереч вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2008-2009 роках управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому Хмельницької області не перераховано і та не виплачено їй, як особі, яка має статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Просила визнати зазначені дії відповідача неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок та стягнути на її користь невиплачену доплату у розмірі 1877 грн. 85 коп. з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_2 як дитині війни підвищення до пенсії з 05 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_2 як дитині війни надбавку до пенсії у
____________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції: Панасюк В.А. Справа № 22ц-2252
Доповідач: Бас О.Г. Категорія № 57
розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 05 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , згідно яких до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, проте припустився помилки застосовуючи положення ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовляючи у задоволенні позову в частині проведення порахунку з 22 травня 2008 року по 04 лютого 2009 року на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому судом першої інстанції не було ураховано, що відповідно до ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Доводи відповідача щодо правомірності дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програм з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов’язків у справі виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Не можна визнати обґрунтованими і заперечення проти задоволення позову які ґрунтуються на тому, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, оскільки вони спростовуються дослідженими судом обставинами та вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними. Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому у проведенні нарахування та виплати з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року ОСОБА_2 пенсії з урахуванням 30% підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому провести нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з врахуванням 30% підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна
Суддя апеляційного суду Бас О.Г .