К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі Дідик А.Б.,
з участю: ОСОБА_1, її представника, ОСОБА_2, його представника, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1446 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_3, управління комунального майна Хмельницької міської ради, треті особи - служба у справах дітей Хмельницької міської ради, ОСОБА_5, про визнання приватизації квартири недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, вселення в квартиру.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що відповідач зареєстрований в АДРЕСА_1, однак не проживає в спірній квартирі з вересня 2000 року без поважних причин. Справа неодноразово розглядалася судами.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2009 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3
В листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_3, управління комунального майна Хмельницької міської ради про визнання приватизації квартири недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, вселення в квартиру. В обґрунтування своїх вимог вказав, що в 2008 році дізнався про те, що він був визнаний таким, що втратив право користування жилим
Головуючий у першій інстанції – Бондар В.В. Справа № 22ц- 1446
Доповідач - Власенко О.В. Категорія № 41
приміщенням, однак рішення суду скасоване. ОСОБА_2 вказує, що проживав у спірній квартирі, має право на приватизацію спірної квартири АДРЕСА_1, просить визнати приватизацію квартири недійсною, скасувати свідоцтво про приватизацію квартири АДРЕСА_1, видане ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_4, вселити його в квартиру, незважаючи на перешкоди в користуванні спірною квартирою він проживав в квартирі, він не є особою, що втратила право користування жилим приміщенням, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 чиняться перешкоди в користуванні ним квартирою, просить вселити його в квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою того ж суду від 11 січня 2010 року залучено до участі у справі як третіх oci6 без самостійних вимог - службу у справах дітей Хмельницької міської ради, ОСОБА_5 Замінено неналежного відповідача - відділ приватизації Хмельницького міськвиконкому належним відповідачем - управління комунального майна Хмельницької міської ради.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2
Позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано приватизацію квартири АДРЕСА_1 недійсною. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 14 березня 2002 року, видане відділом приватизації Хмельницького міськвиконкому ОСОБА_1, ОСОБА_4 Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд не взяв до уваги покази свідків, а саме її рідного брата - ОСОБА_8 та сусідів - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Крім того, приватизація квартири була здійснена відповідно до закону, що підтверджується матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.
У відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до суду в жовтні 2001 року, в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані – ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується відповідної довідкою про склад сім`ї та реєстрацію від 01.09.2001 року (а.с.3).
Згідно з рішенням Хмельницького міського суду від 5 грудня 2001 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування спірною квартирою. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29.09.2009 року рішення суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Спірну квартиру АДРЕСА_1 було приватизовано і 14 березня 2002 року ОСОБА_1 та її донці – ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким вона належить останнім на праві спільної часткової власності в рівних частках.
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.
Згідно із ст. 72 цього ж Кодексу визнання особи такою , що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних і допустимих доказів постійного не проживання без поважних причин в спірній квартирі ОСОБА_2, а тому підставно відмовив її у задоволенні її позову.
У відповідності з ст. 65-1 ЖК України, наймачі жилих приміщень в будинках державного чи громадського фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України ”Про приватизацію державного житлового фонду” право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що порушене право позивача ОСОБА_2 на прийняття участі в приватизації спірної квартири підлягає захисту, про доведеність його позовних вимог і тому підставно задовольнив його позовні вимоги про визнання приватизації спірної квартири недійсною та вселення його в спірну квартиру.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного О.В.Власенко