Справа № 2-97

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010  року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого  судді -  Шейко П.П.

   при секретарі -           Бибик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнухи  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про  перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",-

    встановив:    

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.  Він є також інвалідом ІІІ групи і його інвалідність  пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності.

В поточному році йому стало відомо, що пенсія по інвалідності (основна та додаткова) нараховуються відповідачем невірно. Він звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії та доплатити невиплачену частину пенсії. На своє прохання отримав  відмову з посиланням на те, що пенсія нараховується правильно,  згідно порядку і норм встановлених постановами Кабінету Міністрів України і в межах асигнувань, передбачених цими постановами, і тому перерахунку не підлягає.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними і такими, що грубо порушують його права, які гарантовані Конституцією України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що ст.50 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, а  саме: інвалідам 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком.

Частина 1 ст. 54 цього ж закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  для 3 групи інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Частина 5 ст. 54 цього закону встановлює, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок дійсно встановлений постановами Кабінету Міністрів України на які посилається відповідач, а саме: постанова КМУ № 523 від 30.05.1997 року,  № 1 від 03.01.2002 року, № 654 від 16.07.2008 року, № 530 від 28.05.2008 року.

Позивач вказав на те, що ці постанови є підзаконними актами і значно погіршують пенсійне забезпечення інвалідів – учасників аварії на ЧАЕС, а тому не можуть застосовуватися при обчисленні розміру пенсії по інвалідності як основної, так і додаткової. До того ж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, ст.. 71 цього закону встановлює, що «дія положень цього Закону не може зупинятися іншими Законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону». Отже обчислений розмір пенсії позивачу не може бути нижчим розміру, встановленого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На 2008-2009 роки мінімальна пенсія за віком встановлювалася на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до Законів України   № 107-VІ від 28.12.2007 року; № 835- VІ від 26.12.2008 року.

Як вбачається з інформації, наданої відповідачем ОСОБА_1, та із заперечення на позовну заяву, позивач отримував основну та додаткову пенсію  за період з 01.01.2008 року в значно менших розмірах.

Керуючись ст.ст. 1,3,6,8,19,22,23,24,50,64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 62, 67, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 109, 119 ЦПК України позивач просив визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті щомісячної основної  та додаткової пенсії з порушенням вимог  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Чорнухинському районі  провести перерахунок  та виплату ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, основної та додаткової пенсії згідно вимог ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, яків тратили працездатність за період з 01.12.2008 року  по дату винесення рішення у справі.

Також просив визнати за ним право на отримання основної пенсії  згідно положень ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровґю, яка повинна становити 100% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, яків тратили працездатність.

Зобов’язати  управління Пенсійного Фонду України в Чорнухинському районі  призначити ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ група інвалідності), основної та додаткової пенсії згідно вимог ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги. Просив зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Чорнухинському районі  провести йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії,  перерахунок  та виплату основної та додаткової пенсії згідно вимог ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, яків тратили працездатність за період з дня подачі позову  по дату винесення рішення у справі. Позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на норми постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету», №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Представник відповідача також зазначив, що оскільки його дії відповідають вимогам зазначених постанов Кабінету Міністрів України, а позивач у позовній заяві посилається на невідповідність зазначених постанов Конституції України, належним відповідачем по даній справі має бути Кабінет Міністрів України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Позивач приймав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, у зв’язку з цим йому було видано  Полтавською обласною державною адміністрацією посвідчення серії НОМЕР_1  виданим 21.07.2006 року.

Згідно довідок Полтавської обласної МСЕК від 23.04.2007 року  позивачу встановлена 3 група інвалідності безстроково. Захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  та  п.4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 30.05.1997 року, управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області повинно було виплачувати позивачу державну основну пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірах не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі не нижче 50 відсотків мінімальної пенсії за віком на момент виплати за період, коли йому було встановлено 3 групу інвалідності.

Відповідно до вимог ч.4  ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в ст. 50 встановлює, що особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі: інвалідам 3 групи – 50 %  мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин суд визнає доведеним, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком як інваліду  3 групи.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

Частина 5 ст. 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  Такий порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 30.05.1997 року. В ньому також для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, підтверджена ця вимога Закону.

Відповідно до ст. 62 вищеназваного Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими  центральними органами  державної  виконавчої влади України,  місцевими органами  державної  виконавчої  влади,  всіма   суб'єктами   господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Постанови Кабінету Міністрів України , в яких збільшуються пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не передбачають умови та порядок виплат пенсій інвалідам, тому посилання відповідача на вказані постанови безпідставні.  Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України  в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то  виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій, які підлягають виплаті позивачу, застосуванню підлягають статті  50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року та п.4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 30.05.1997 року, а не Постанови  Кабінету Міністрів, на які посилається відповідач, які істотно звужують зміст та  обсяг встановлених законом прав.

Крім того, відповідно ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень цього Закону не може зупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Безпідставними також є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому суд вважає протиправною відмову відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В той же час, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008  у справі за конституційними  поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України  (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України"  (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано  такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними),   положення   статті   67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,  24-34,  підпунктів 1-6,  8-12 пункту  35,  пунктів  36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення"  Закону  України  "Про Державний  бюджет  України  на  2008  рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто вимоги позивача щодо проведення  перерахунку  та виплати ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, основної та додаткової пенсії згідно вимог ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб,  підлягають задоволенню.

Щодо терміну здійснення перерахунку, зважаючи на позовні вимоги позивача та виходячи з положень ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якою передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця в якому пенсіонер за ним звернувся, у разі, якщо відповідна заява та всі необхідні документи подані ним до 15 числа включно. Оскільки ж заяву до суду подано 25 березня 2010 року, перерахунок пенсії необхідно проводити з 01 квітня 2010 року  по дату винесення рішення у справі, тобто по 01 липня 2010 року.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження  на підставі п.15 вказаного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.  Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  рішення про призначення та перерахунок пенсій  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті пенсії позивача покладено саме на управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Керуючись ст.ст.   10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 50, 54, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 8,19,22 Конституції України, суд , -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області задовольнити.

Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області провести з  01 квітня 2010 року перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком на час виплати, встановленої  законом відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести йому відповідні виплати за період часу з 01 квітня 2010  року до  01 липня 2010 року.

Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області провести з 01 квітня 2010  року перерахунок щомісячної додаткової  пенсії  за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком на час виплат, встановленої  законом відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести йому відповідні виплати за період часу з 01 квітня 2010 року до 01 липня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.