Справа № 2-214

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    15 липня  2010 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                 Шейко П.П.

при секретарі                         Бибик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнухи справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про стягнення коштів  згідно  договору  позики від 01.12.2008  року, -

встановив:

          Позивач  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  із позовною  заявою в якій  вказав,  що 1 грудня 2008 року  між  ним  та   відповідачем  ОСОБА_2  був  укладений  договір  позики.

         Згідно  цього  договору  він  передав ,  а  відповідач  прийняв 317 749 грн. 74 коп.,  що  за  домовленістю сторін  вважалося еквівалентом  46 200,00 доларів  США з  зобов»язанням  повернути  таку ж  суму  до 31  грудня 2008 року.

          Після одержання  грошей  відповідач   написав  розписку.

          Для  забезпечення виконання  зобов»язань по  договору  позики 01грудня 2008  року між  ним,   ОСОБА_1, та ОСОБА_3 був укладений іпотечний  договір, згідно якого  ОСОБА_3 виступив  майновим  поручителем за зобов»язаннями  ОСОБА_2.

          У визначений  у договорі позики строк  ОСОБА_2 борг не повернув.

           26.04.2010 року він звернувся до відповідача з претензією повернути суму коштів взятих в борг.  Відповіді  від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не  надійшло.

         Просив  стягти   з ОСОБА_2 на його  користь суму основного боргу в розмірі 366 167 грн. 34 коп.,  3% річних  від  простроченої  суми у розмірі 14 590 грн.21 коп.,  суму інфляційних  нарахувань у  розмірі  62 254 грн. 50 коп.,  пеню за прострочення  зобов»язань у  розмірі  887 571 грн. 30 коп., витрати  по сплаті  державного мита  в сумі 1 700 грн. та  витрати  на   інформаційно -  технічне  забезпечення   в розмірі 120 грн.

         Просив  також  звернути стягнення  на предмет іпотеки – нерухоме  майно – свинарник – маточник , загальною  площею 1814,7 кв. м. та  забійний пункт – аптеку,  загальною  площею 236,0 кв. м.,  розташованих в смт.  Чорнухи.        

         В судовому засіданні представник  позивача ОСОБА_4  підтримала  позов.

         Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання  повторно не з»явився  надіслав до  суду  заяву  про перенесення  розгляду  справи через його хворобу, але  ніяких підтверджуючих документів  щодо  своєї  хвороби не надав.

         Відповідач ОСОБА_3 повторно не з»явився в судове засідання, не   повідомивши про причини  неявки.    

         Суд  заслухавши  пояснення представника  позивача ,  дослідивши  докази по  справі, вважає, що  позов  підлягає   задоволенню.

         Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та  відповідачем ОСОБА_2 01.12.2008 року укладений  договір  позики,  який посвідчений приватним нотаріусом  Київського  міського нотаріального округу Зіненко Н. Л..

          Згідно п.1 цього договору  ОСОБА_1  передав  у  позику ОСОБА_2  317  749,74 грн.  що за  домовленістю сторін  вважалося як еквівалент за курсом НБУ на  дату підписання договору  46 200,00 доларів США  з зобов»язанням  відповідача повернути таку ж саму суму до 31 грудня 2008 року.

           Пунктом  5 Договору передбачено, що  сума  позики  має  бути повернута одноразово,  її  розмір розраховується як еквівалент, визначеної до п. 1 договору суми доларів США відповідно до курсу НБУ, що діятиме на  день повернення.

           В п. 11 Договору вказано, що  за прострочення виконання зобов»язань, позичальник виплачує пеню в розмірі 0,5 відсотка  від  простроченої  суми за кожен день прострочення ,  а сума несплаченої позики має бути  виплачена  з урахуванням  офіційно встановленого індексу інфляції.

           В той же день ОСОБА_2 написав розписку про  одержання  від  позивача ОСОБА_1  317 749 грн. 74 коп.

           01 грудня 2008 року для забезпечення  виконання  зобов»язань  по  договору  позики  між  позивачем ОСОБА_6  та  ОСОБА_3  був укладений  іпотечний  договір.   Згідно умов якого, ОСОБА_3 О  виступив майновим поручителем за  зобов»язаннями  ОСОБА_2.  За іпотечним  договором  ОСОБА_3 О  передав в  іпотеку  ОСОБА_1 нерухоме майно: свинарник – маточник загальною  площею 1814,7 кв. м.,  розташований в  АДРЕСА_1  забійний  пунк – аптеку, загальною площею 236, 0кв.м., розташований в АДРЕСА_2, яке належало йому на підставі  рішення Лохвицького районного суду  Полтавської області від 25.10.2007 року та додаткового  рішення того ж суду від 26.10. 2007 року.

           До вказаного  в договорі  позики  строку, відповідач  борг позивачу  не  повернув.

           Відповідно  до ч. 2 ст. 524 ЦК України,  сторони  можуть   визначати грошовий  еквівалент зобов»язання  в іноземній  валюті.

           Згідно  вимог ст. 533 ЦК  України  грошове  зобов»язання  має   бути  виконане у гривнях.   Якщо  у зобов»язанні   визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума,  що  підлягає сплаті у гривнях,  визначається за офіційним   курсом   відповідної    валюти на день платежу.

            Сума позики  склала 317 749 грн. 74 коп., що як  визначили сторони в договорі  позики  відповідало  46 200 доларів США.  Сума  основного боргу станом на  час звернення до суду з позовною заявою  згідно офіційного курсу встановленого Національним  Банком України  склала 366 167грн. 34 коп.

            Стаття  1046 ЦК України передбачає,  що за  договором  позики  одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму  грошових  коштів ( суму позики) або ж  таку кількість речей того ж роду  та такої ж  якості.

           За ст. 1047 п. 2 ЦК  України  на  підтвердження  укладення   договору позики та його  умов  може  бути представлена розписка  позичальника.

            Згідно ст.  1049 ЦК  України  позичальник  зобов»язаний  повернути позикодавцеві  позику( грошові кошти в такій  же сумі) у строк та порядку,  що встановлені договором.

            Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо  позичальник своєчасно не повернув суму позики,  він зобов»язаний  сплатити  грошову суму відповідно до  ст. 625 ЦК  України.

            Стаття  625 ЦК України  передбачає,  що боржник  який  прострочив виконання  грошового  зобов»язання  та вимогу кредитора   зобов»язаний сплатити суму боргу   з  урахуванням   встановленого   індексу   інфляції за весь час   прострочення, а  також  три відсотки річних  від простроченої суми, якщо інший розмір не  встановлений договором   або законом.

          Розрахунок   3%  річних від   простроченої  суми становить 14 590 грн. 21 коп.,   Кількість  днів  прострочки  складає  499 днів.

          Сума  інфляційних нарахувань за час   прострочки становить 62 254 грн. 50 коп.

           Згідно  п. 11 Договору позики за прострочення виконання  зобов»язань за Договором   позичальник   виплачує   пеню  в розмірі 0,5 відсотка    від  простроченої   суми за кожен  день прострочення.    Тобто, розмір  пені  на день звернення   позивача   до  суду склав 887 574 грн.30 коп.

            01.12. 2008 року між  позивачем і відповідачем   ОСОБА_3   укладений іпотечний  договір за   яким  ОСОБА_3 є майновим  поручителем  за  зобов»язання     ОСОБА_2

            Згідно п. 1. 1.  іпотечного    договору    ОСОБА_3   передав   в   іпотеку позивачу в   якості  забезпечення  виконання  ОСОБА_2 Г зобов»язання  за договором  позики   нерухоме майно : свинарник – маточник та забійний пункт – аптеку  загальною вартістю 843 350 грн.

             Згідно  ст.  575 ЦК України  іпотекою  є застава  нерухомого майна,   що залишається у володінні  заставодавця  або  третьої особи.

             Пунктом  5.1. іпотечного договору  встановлено,  що  у разі  невиконання  або неналежного  виконання  позичальником  основного  зобов»язання  (по кредитному  договору  від 01.12.2008 року)  іпотеко держатель   має  право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет  іпотеки.

            Згідно ст. 33 Закону України «  Про іпотеку”, у разі  невиконання  або неналежного виконання боржником  основного зобов»язання, іпотеко держатель вправі задовольнити  свої  вимоги за  основним зобов»язанням, шляхом звернення  стягнення  на предмет іпотеки.

             Керуючись ст. ст. 524, 533, 1046, 1047, 1050, 625ЦК України, ст. 33 Закону України» Про  іпотеку»,   ст. ст. 10, 60, 212, 215,   ЦПК України, суд, -

Вирішив:

    Позовні  вимоги  ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 основний борг в сумі 366 167 грн.34 коп., 3% річних від простроченої  суми у розмірі 14 590 грн. 21 коп., інфляційні нарахування у розмірі 62 254 грн. 50 коп.,  пеню за прострочення  зобов»язань в сумі 887 571грн. 30 коп.,  витрати  по сплаті  держмита в  сумі 1 700 грн. та  витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього – 1 330 583 грн. 35 коп..

          В  рахунок   погашення заборгованості звернути стягнення  на предмет іпотеки – нерухоме майно: свинарник – маточник загальною  площею 1814,7 кв. м., розташований за адресою  АДРЕСА_1 та забійний  пункт – аптеку  площею 236, 0кв. м., розташований за адресою  АДРЕСА_2

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення.

           Апеляційна скарга на рішення суду  подається на  протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.