ц
справа № 2а-11667/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Шевченко Ю.В.
за участі представника позивача Пазій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області до Марганецького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
11 вересня 2009 року до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить зобов'язати Марганецьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р., та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.09 р., особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2009р. по 28.02.2010р. що склали загальну суму 107817,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 11.09.2009р.
Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поважних причин неявки відповідач суду не надав. Неприбуття сторони без поважних причин належним чином повідомленої не є перешкодою для розгляду справи.
У матеріалах справи наявне заперечення вх.№2002 від 18.01.2010р., у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та яким обґрунтована така позиція.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд встановив наступне.
Відповідач відмовляється включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р., та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.09 р., особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2009р. по 28.02.2010р. що склали загальну суму 107817,05 грн.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази: копії актів щомісячної витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень 2009 р. - серпень 2009 р. з відповідними списками, довідка-розрахнок сум витрат на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р., та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.09 р., особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2009 р. по 31.08.2009 р., копії актів щомісячної звірки витрат за вересень, жовтень, листопад 2009р., реєстрів актів звірки станом на 01.11.2009р., 01.12.2009р., списків осіб, яким сплачується пенсія в вересні, жовтні, листопаді 2009р., розрахунок державної адресної допомоги та підвищення по Постанові №198 від 11.03.2009р. станом на 01.12.2009р., копії актів щомісячної витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2009 та січень-лютий 2010 р. з відповідними списками, довідка-розрахнок сум витрат на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.08 р., та підвищення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.09 р., особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.04.2009 р. по 28.02.2010 р.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.1998р. (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття, інші види страхування, передбачені законами України.
Згідно з пунктом 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання серед соціальних послуг та матеріального забезпечення надаються, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.
Відносини, що виникають за зазначеними вище видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спеціальним законом, що визначає правову основу загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, є Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105-XIV від 23.09.1999р.
Відповідно до статті 21 цього Закону, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В той же час, статтею 6 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування№ 1058-IV від 09.07.2003р., яка визначає соціальні виплати непрацездатним громадянам, встановлено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. При цьому у разі якщо сукупність зазначених виплат разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання пенсійного забезпечення громадян№ 265 від 26.03.2008р. установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
При цьому виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян№ 198 від 11.03.2009р., в свою чергу, також, з метою здійснення заходів щодо соціального захисту громадян та підтримання їх купівельної спроможності з 01 квітня 2009 року встановлено підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, а з 1 жовтня - до 28,4 гривні.
При цьому підвищення здійснюється незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу.
Виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 265 Деякі питання пенсійного забезпечення громадяні від 16 липня 2008р. № 654 Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, в межах розмірів, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати, пов’язані з виплатою та доставкою щомісячної адресної допомоги за період з 01.04.2009р. по 28.02.2010р. що склали загальну суму 107817,05 грн., які відповідачем не прийнято до відшкодування.
Статтею 10 Закону України Про пенсійне забезпечення№ 1788-XII від 05.11.1991р. передбачено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Однак, як зазначалося вище, з набранням чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності№1105-XIV від 23.09.1999р. обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності та в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Оскільки, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, виплата щомісячної державної адресної допомоги особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів, з яких виплачуються основний вид пенсії по інвалідності чи у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Разом з тим, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат (частина 4 статті 26 Основ).
Частиною 2 статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності№ 1105-XIV від 23.09.1999р. закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
В той же час, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, зокрема, шляхом відшкодування витрат з виплати та доставки державної адресної допомоги, не відповідає положенням чинного законодавства України. Оскільки, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 5-4/4 від 04.03.2003р., що регулює спірні правовідносини, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105-XIV від 23.09.1999р. (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 25.01.2005р. у справі № 7/102.
Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області та Марганецьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є робочими органами відповідних фондів на місцевому рівні, що свідчить про неналежний склад сторін у справі.
В той же час, суд позбавлений можливості провести заміну неналежної сторони, зокрема, місцевих органів відповідних фондів на їх центральні органи, оскільки відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, це потягне зміну підсудності адміністративної справи.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність усіх підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 26.05.2010р.
Суддя Д.П. Павловський