ц
ПОСТАНОВА
Іменем України
8 липня 2010 року Справа № 2а-12762/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання: Муренко Н.О.,
за участю: представника позивача: Мотов В.О.,
представника відповідачів: ОСОБА_2.,
прокурора: Овчар Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування фінансових санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор, -
ВСТАНОВИВ :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування фінансових санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор, (із урахуванням уточнень) у розмірі 5040000 грн. з конфіскацією грального обладнання –12 комп’ютерів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка проведена 02.09.2009 року, встановлено факт організації і проведення азартних ігор за допомогою персональних комп’ютерів, що є порушенням вимог Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні, і тому до відповідачів необхідно за рішенням суду застосувати фінансові санкції.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Представник позивача пояснив, що факт організації і проведення азартних ігор встановлений перевіркою. Оскільки у діях відповідачів відсутні ознаки злочину, передбаченого статтею 203 Кримінального кодексу України, у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено, проте такі дії відповідачів порушують вимоги Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні, і за таке порушення Законом встановлена відповідальність.
Представник відповідачів проти позову заперечував, пояснив, що відповідачами не було порушено вимог Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні, і тому не підлягають застосуванню фінансові санкції, оскільки факт організації і проведення азартних ігор не встановлено. Відповідачі надають відвідувачам Інтернет клубу послуги доступу до мережі Інтернет на платній основі. Оплату цієї послуги позивач помилково вважає ставкою. Крім того, представник відповідачів зазначив, що факт отримання виграшу під час перевірки не встановлено, і тому відповідачі не порушують вимоги Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні.
З метою захисту інтересів держави в особі Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до участі у справі вступив прокурор (повідомлення про вступ прокурора у справу від 27.10.2009 року №05/2-3027 вих-09). Прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що порушення відповідачами вимог Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні, встановлено перевіркою.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши показання свідків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстровані як фізичні особи-підприємці, що підтверджується відповідними свідоцтвами, і здійснюють спільну діяльність за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором про співробітництво та спільну діяльність від 12.08.2009 року, свідоцтвом про сплату єдиного податку від 06.08.2009 року серії / №973716 та свідоцтвом про сплату єдиного податку від 06.08.2009 року серія / № 973715 (а.с.12, 13, 19-23).
В Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх (стаття 2 Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні).
З метою перевірки дотримання вимог Закону, відповідно до направлення від 02.09.2009 року, доручено провести позапланову перевірку фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, співробітникам СДСБЕЗ Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області із залученням фахівців ОНМ Нікопольської ОДПІ (а.с.71).
Дотримання вимог Закону за зазначеною адресою було перевірено 02.09.2009 року, та складено Протокол досмотра изъятия вещей и документов(а.с.4). Відповідно до протоколу від 02.09.2009 року встановлено факт надання послуг у сфері грального бізнесу; в приміщенні знаходилось 12 комп’ютерів, на яких встановлена програма . Також, відповідно до протоколу, було надано для перевірки зошит із записами на 175 аркушах, інструкція (схема) щодо встановлення ставок. Протокол складено працівником Нікопольського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, підписано двома понятими.
У порушенні кримінальної справи за вчинення злочину, передбаченого статтею 203 Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено у зв’язку із відсутністю ознаків злочину, про що прийнято відповідну постанову від 11.09.2009 року (а.с.33-34). Зі змісту постанови про відмову у порушенні кримінальної справи вбачається, що перевіркою встановлено факт надання азартних ігор на персональних комп’ютерах, а саме здійснення ставок шляхом придбання ваучера на суму 50 грн. Також зазначено, що під час перевірки факт видачі виграшу гравцям не був задокументований.
Згідно статті 1 Закону України Про заборону грального бізнесу в Україніорганізація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.
Виходячи із визначення терміну, який наведено у Законі, азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки , що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Слід зазначити, що до протоколу не додано жодного документу, який би підтвердив факт внесення гравцями ставок, є лише посилання про наявність інструкцій (схем) щодо встановлення ставок у протоколі від 02.09.09 р., відсутні також докази отримання виграшу (призу), що підтверджується також постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5, що гра , яка встановлена на комп’ютерах на диску С/, аналогічна програмі, яка була встановлена на ігрових автоматах. Ці факти також не зафіксовано у протоколі, який складений ним особисто і підписаний понятими.
Також не проведена технічна експертиза комп’ютерної програми asino, яка відповідно до показань свідка ОСОБА_5 встановлена на перевірених ним комп’ютерах. Оскільки обставини можливості внесення ставок та отримання виграшу за допомогою цієї програми, зокрема наявності в цій програмі алгоритму випадковості результатів гри, повинні бути підтверджені висновком експерта, оскільки потребують спеціальних знань. Проте, комп’ютери 02.09.2009 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3
Суд не бере до уваги фотознімок (а.с.55) у якості доказу того, що на всіх комп’ютерах встановлена гра sino, на якому, на думку представника позивача, відображено наявність саме цієї гри, виходячи із наступного.
На фотознімку відображений монітор фірми Samsung. Відповідно до розписки ОСОБА_3 про отримання на відповідальне зберігання комп’ютерної техніки, монітор фірми знаходився в приміщенні каси. Окрім цього у приміщенні було ще 12 моніторів фірми , які ймовірно знаходились в залі для відвідувачів. Проте, доказів того, що саме було відображено на інших 12 моніторах, і чи були вони дійсно були у робочому стані під час проведення перевірки, суду не надано, і не повідомлено суд про їх наявність.
Окрім зазначено вище фотознімку до матеріалів справи долучено фотознімки, які лише підтверджують факт проведення перевірки саме 02.09.2009 року у приміщенні Інтернет-клубу, проте ці обставини представником відповідача не заперечуються.
Згідно із визначенням термінів, що наведені у статті 1 Закону України Про заборону грального бізнесу в Українігральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку .
Під час проведення перевірки 02.09.2009 року не встановлено факту одержання відповідачами прибутку від проведення азартних ігор, представники позивача у судовому засіданні також не зазначали про наявність таких доказів.
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_5, що відвідувачі Інтернет-клубу не встигли отримати виграш, оскільки до клубу зайшли працівники міліції, оскільки такі показання свідка ґрунтуються лише на поясненнях відвідувачів клубу, наданих під час проведення перевірки, а також спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і відмову від давання показань.
Допитані у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що зайшли у день проведення перевірки до Інтернет-клубу з метою використати вільний час і пограти на комп’ютері, для початку гри придбали ваучери по 50 гривень. Мети отримання виграшу у них не було, виграш не отримували.
Слід зазначити, що представником позивача та свідком ОСОБА_5 помилково ототожнюється поняття виграшіз залишком невикористаних коштів, які можливо отримати у разі неповного використання наданих послуг доступу до мережі Інтернет.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно до ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф.
Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ч. 2 ст. 241 Господарського кодексу України).
За своєю правовою природою відповідальність за порушення вимог Закону України Про заборону грального бізнесу в Українівизначається як адміністративно-господарська санкція, яка застосовується до суб’єкта господарювання за вчинення правопорушення. Статтею 3 Закону України Про заборону грального бізнесу в Українівстановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Оскільки судом не встановлено порушення відповідачами вимог Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні, то як наслідок, не підлягають застосуванню фінансові санкції, пов’язані із забороною організації і проведення азартних ігор.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції – відмовити повністю .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з моменту виготовлення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 13.07.2010 р.
Головуючий суддя (підпис) Л.Є. Букіна