К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Власенка О.В.,
суддів : Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Дідик А.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-502 за апеляційною скаргою виконавчого комітету Нетішинської міської ради на рішення Нетішинського міського суду від 2 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради Хмельницької області, відділу освіти виконкому Нетішинської міської ради про відшкодування моральної шкоди, співвідповідачі виконавчий комітет Нетішинської міської ради, ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з значеним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідував дитячий садок №7 в м. Нетішині. В жовтні 2005 року у дитини було харчове отруєння, була підвищення температура тіла, гострі болі, лікування сина проводилося в домашніх умовах. Причиною захворювання дитини стала недоброякісна їжа яку син вживав у дошкільному закладі. Вважає, що внаслідок бездіяльності відповідачів, її дитина зазнала фізичного болю, душевних та моральних страждань, був порушений звичний режим її життя, ослаблена імунна система. Тому просила задовольнити позов та стягнути з відповідачів на її користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
Рішенням Нетішинського міського суду від 2 грудня 2009 року постановлено стягнути з виконкому Нетішинської міської ради на користь ОСОБА_1 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат з ІТЗ розгляду справи. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі виконавчий комітет Нетішинської міської ради вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що зібраними по справі доказами не була доведена вина виконкому у заподіянні шкоди здоров’ю дитини, а тому суд безпідставно керувався положеннями ч.2 ст. 1167 та ст. 1173 ЦК України. Суд не врахував протокольне рішення Урядової комісії з розслідування причин масового отруєння дітей у дитячих дошкільних закладах м. Нетішин 15.10.2005 року, в якому зазначено, що постачання молочної продукції в дитячі дошкільні заклади здійснювало ТОВ „Агропрогрес”, однак суд його до участі у справі не залучив.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Ходоровський Б.В. Справа № 22ц-502
Доповідач – Власенко О.В. Категорія № 30
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідальність за заподіяння моральної шкоди малолітньому сину позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_3, 1999 року народження, у зв’язку з його захворюванням, пов’язаним з недоброякісним харчуванням у дитячому садочку №7 м. Нетішин, слід покласти на виконавчий комітет Нетішинської міської ради, до відання якого належить управління закладом освіти, організація матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організація харчування у закладах освіти.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна з таких підстав.
Судом з’ясовано, що син позивачки відвідував дитячий садок №7 м. Нетішин, де 7.10.2005 року захворів внаслідок отруєння, у зв’язку з чим проходив відповідне лікування.
Наведені обставини, а також перенесений дитиною фізичний біль, душевні страждання у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенням нормального, звичного способу життя стали підставою для пред’явлення даного позову.
Відповідно до Конституції України, Закону України „Про освіту”, Закону України „Про дошкільну освіту” дитина має гарантоване державою право на безпечні та нешкідливі для здоров’я умови її утримання, розвитку, виховання і навчання.
Згідно з ч.1 ст.12, ч.1 ст. 13 Закону України „Про дошкільну освіту” передбачено, що дитячий садок відноситься до дошкільних навчальних закладів. Дошкільний навчальний заклад визнається юридичною особою з дня його реєстрації.
Згідно із ст. 7, ч.2 ст. 11 зазначеного Закону передбачено, що завданням дошкільної освіти є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини. Дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Згідно із ст. 35 Закону України „Про дошкільну освіту” організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах покладаються на Раду міністрів АРК, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, а також на керівників дошкільних навчальних закладів.
Організація харчування дітей у приватних дошкільних навчальних закладах покладається на власників та керівників дошкільних навчальних закладів.
Вирішуючи даний спір, суд не прийняв до уваги наведені положення чинного законодавства, не залучив дитячий садок №7 м. Нетішин до участі у справі в якості відповідача, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, повно і всебічно перевірити обґрунтованість позовних вимог, заперечень проти них, з’ясувати питання про необхідність залучення до участі у справі як співвідповідача дитячого садочка №7 м. Нетішина та третьої особи на стороні відповідачів - Славутського мінімолокозаводу ТОВ „Агропрогрес”, прийняти до уваги положення ст. 23 ЦК України щодо визначення розміру моральної шкоди з врахуванням роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.7, 9 постанови від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, в залежності від встановленого у відповідності з законом постановити нове рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Нетішинської міської ради задовольнити.
Рішення Нетішинського міського суду від 2 грудня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко