АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня  2010 року

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

 Головуючого :     Парандюк Т.С.

Суддів :     Храпак Н.М., Стефлюк О.Д.

при секретарі :     Прус Л.С.

з участю  сторін:   апелянта ОСОБА_1 та позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Бережанського районного суду від 25 лютого 2010 року  по справі за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про повернення коштів, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

    в грудні 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 стягнути в їхню користь  2000 доларів США, що є еквівалентно 16020 грн., які вони сплатили відповідачці в якості авансу в рахунок майбутньої плати за придбання  квартири АДРЕСА_1. Посилалися на те, що в серпні 2008 року мали намір придбати у відповідачки згадану квартиру і в рахунок майбутньої плати, в якості авансу передали відповідачці ОСОБА_1 2000 доларів США. Однак, договір купівлі-продажу між ними укладений не був та квартира  придбана не була, оскільки відповідачка не погодилася зачекати з повною оплатою за об”єкт продажу, а вони  в силі фінансової скрути не мали можливості сплатити домовлену суму. Проте, відповідачка залишила в себе аванс і не повертає його.

    Рішенням Бережанського районного суду від  25 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено.

    Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аванс за продаж квартири АДРЕСА_1 в розмірі 15 980 грн., які є еквівалентні 2000 доларів США по курсу НБУ станом на 25 лютого 2010 року.

    Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 280 грн. понесених позивачами судових витрат.

    В апеляційній скарзі апелянт вказувала, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову про повернення коштів ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1  відмовити

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового засідання, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до  задоволення.

Згідно  із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов”язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних  з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 серпня 2008 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок майбутніх платежів з придбання  у ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, передали відповідачці, а вона отримала 2000 доларів США. Письмового договору завдатку між сторонами укладено не було. Договір купівлі-продажу квартири укладений не був. В даний час позивачі не мають наміру купувати у відповідачки вищезазначену квартиру.  

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд виходив з того, що спірні кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачам, враховуючи те, що  договір купівлі-продажу не відбувся і позивачі не мають наміру придбати у відповідачки її квартиру та укласти договір купівлі-продажу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду , оскільки він не  відповідає встановленим обставинам справи.

 Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 309, 313, 314 ч.1 п.1, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

                                      ВИРІШИЛА  :

     Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 —задовольнити.

      Рішення Бережанського районного суду від 25 лютого 2010 року  скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.  

      Рішення  набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .

                   Головуючий :

                     Судді :