Судове рішення #10480453

Справа № 2-821

            2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем   України

02 серпня 2010 року                                                                               м.Косів

 Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

 головуючого – судді: Бельмеги М.В.,

 з секретарем Удудяк І.А.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,  

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з даним позовом до відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та в позовній заяві зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 і в шлюбі народилася дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними розірвано за рішенням Косівського районного суду, про що відділом РАГС Косівського районного управління юстиції в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 01.06.2001 року зроблено актовий запис за №105. За рішенням суду місце проживання неповнолітньої дочки після розлучення визначено разом з нею. Від часу розлучення і по даний час дитина проживає разом зі нею, вона матеріально утримую та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідач, як батько, весь цей час не цікавиться дитиною, її здоров'ям, не надає ніякої допомоги в її утриманні та вихованні. В липні 2008 року вона зареєструвала шлюб з другим чоловіком та змінила прізвище на «ОСОБА_1». В минулому році вона мала намір виїхати тимчасово за кордон на відпочинок. З метою оздоровлення мала намір взяти з собою дитину. Та виявилося, що без згоди батька дитини вона не може отримати необхідні документи для її виїзду за кордон. Звернувшись до відповідача за дозволом вона отримала відмову. Тоді ж, в липні 2009 року, вона звернулася з клопотанням про надання згоди на виїзд дитини за межі України до комісії з питань захисту прав дітей Косівської РДА. За висновком комісії №58 від 02.07.2009 року виїзд дитини ОСОБА_3 разом зі нею за межі України з метою оздоровлення вважається можливим щорічно до настання дитиною повноліття. Вважає, що відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився повторно, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать судові розписки та повідомлення про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Суд вислухавши пояснення позивачки та вивчивши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 і в шлюбі народилася дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини НОМЕР_1 від 01.11.2000 року. (а.с. 6)

Шлюб між сторонами розірвано за рішенням Косівського районного суду, про що відділом РАГС Косівського районного управління юстиції в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 01.06.2001 року зроблено актовий запис за №105, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 01.06.2001 року. (а.с. 7)

В липні 2008 року позивачка зареєструвала шлюб з другим чоловіком та змінила прізвище на «ОСОБА_1». (а.с. 8)

В липні 2009 року позивачка звернулася з клопотанням про надання згоди на виїзд дитини за межі України до комісії з питань захисту прав дітей Косівської РДА і за висновком комісії №58 від 02.07.2009 року виїзд дитини - ОСОБА_3 разом з позивачкою за межі України з метою оздоровлення вважається можливим щорічно до настання дитиною повноліття. (а.с. 9)

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїздний документ дитини.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа .дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

За таких обставин суд і прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України, так як жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не наводить і така позиція відповідача шкодить інтересам дитини та не сприяє її всебічному, гармонійному розвитку та оздоровленню, а тому суд вважає, що позов слід задоволити.

    На підставі ст. 1, 2, 4 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та керуючись ст.ст. 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

    Позов задоволити.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України разом з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди батька -  ОСОБА_2, щорічно до досягнення дитиною 16-ти річного віку.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Косівського районного суду протягом десяти днів з дні отримання його копії.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

     Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:   Підпис.

З оригіналом вірно.

Суддя:                                                                    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація