Справа № 2-436/10

РІШЕННЯ

І М’ Я М   У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

                            головуючого, судді       -        П.В.ГРИШИНА,

                            при секретарі                 -        Л.О.НІКОЛЕНКО,

в судовому засіданні в сел. Зачепилівка, розглянувши справу  №  2-436/10 за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до суду  із позовом до управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про перерахунок та виплату пенсії.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що будучи за рішенням МСЕК інвалідом 3  групи, а також  зважаючи на ту обставину, що його віднесено до 1-ї категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  він має право на отримання державної пенсії, розмір якої  не повинен  бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір якої  повинен складати – 50 % мінімальних пенсій за віком, але позивачу Управлінням Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі пенсія,  за період з 18.11.2009 р. призначалася і нараховувалася,  в набагато нижчому розмірі, ніж передбачено законодавством, тому ОСОБА_1 звертається до суду з вимогою - визнати діяльність відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі Харківської області неправомірними та  зобов’язати відповідача провести позивачу з 18.11.2009 р. перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з подальшою її виплатою відповідно до змін діючого законодавства.  

В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву, в якій  просив суд розглядати справу  без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість направив до суду заперечення, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника, в  письмовому запереченні  на позовну заяву зазначає, що позов не визнає, посилаючись на те, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсія йому призначена згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Порядок обчислення пенсії визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій призначених відповідно до вищезгаданого Закону проводиться виходячи з мінімального розміру пенсії за віком 19,91 гривень та Постановою Кабінету Міністрів України  № 654 від 16.07.2008 р.  Відповідно ч. 1 та ч.3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком за наявності страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому вимога про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна визначатися згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах,  а тому відсутні правові підстави для перерахування пенсії. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Управління пенсійного фонду  немає.

            Вивчивши матеріали справи, а саме:

- паспортних даних ОСОБА_1

- довідка до Акту огляду МСЕК серія  ХАР-06 № 043662   від 10.01.2008 р.;  

 - посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорія 1 серія НОМЕР_1 с  від 17 січня 2008 р. з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до посвідчення  НОМЕР_2 с виданих на ім’я ОСОБА_1;

-   заяв  ОСОБА_1 від 06.01.2010 р. та від 05.08.2010 р.;

-   довідки УПФ в Зачепилівському районі № 1257-02/12 від 05.08.2010 р.;

-   заперечення УПФ в Зачепилівському районі на позовну заяву № 36-07/12 від 22.07.2010 р.;

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає  задоволенню  частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом ІІІ групи, йому була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначене підтверджується експертним висновком МСЕК, відповідними посвідченнями: серії  ХАР-06 № 043662   від 10.01.2008 р.,  серія НОМЕР_1 с  від 17 січня 2008 р. з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до посвідчення  НОМЕР_2 с виданих на ім’я ОСОБА_1

Щодо позовних вимог за 2009-2010 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ .

Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII у редакції Закону  України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР, встановлюється пенсія за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме:

- ч.4 ст.54  зазначеного закону регламентує: в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

- ст..50 зазначеного закону регламентує: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:  інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;  інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

В 2009-2010 рр. до ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ніякі зміни не вносились, тобто в такій же редакції вказані статті залишилися, як на 2009 рік так і на день прийняття рішення по справі.  

Тобто в період з 18.11.2009 року   позивач повинен отримувати пенсію по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, на підставі  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", таким чином відповідач протиправно діяв нараховуючи і виплачуючи пенсію позивачу в 2009 році  згідно Постанови Кабінету Міністрів України  № 654 від 16.07.2008 р.  

Відповідно до   ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади  та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд  дійшов висновку, що здійснюючи позивачеві з 18.11.2009 р. по день винесення рішення  нарахування пенсії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначений ст..ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому позовні вимоги  позивача в цій частині є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що з 01.01.2010 року  підстави для невиплати позивачеві державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” були відсутні, зміни у зазначені статті не вносилися. Таким чином, суд прийшов до висновку щодо необхідності захисту прав позивача із 01.01.2010 року по 05.08.2010 рік (день винесення рішення) та обов’язку відповідача у зазначений період здійснювати позивачеві нарахування та виплату основної та додаткової пенсії у відповідності до приписів ст..ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.

Виходячи з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами слід визнати, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається   мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. При цьому, згідно ч. 8 ст. 9 ЦПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Таким чином, приймаючи до уваги, що єдиними законами, які регулюють правовідносини щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про Державний бюджет на відповідні роки, виходячи із загальних засад пріоритетних законів над підзаконними нормативними актами щодо встановлення мінімальних пенсій за віком, суд вважає, що до наявних правовідносин необхідно застосовувати закони України, якими врегульовані подібні правовідносини, а не постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

За таких же підстав призначення та розрахунок додаткової пенсії повинно здійснювати з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, так як чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону цього закону, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому є необґрунтованим посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом І частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії у розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров’ю та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Згідно ст. 50, ст. 54 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щомісячної державної та додаткової пенсії є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника. Відповідно до п. З ч 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю не поширюється.

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, вимоги позивача повинні розглядатися без обмеження строку, за який вони заявлені.

Враховуючи, що компетенція суду поширюється тільки на захист порушених прав, свобод та інтересів відповідних осіб, суд не може вирішувати питання на майбутнє, тобто здійснювати захист права, яке ще не порушено.

Тому, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо здійснення  перерахунку пенсії та провести відповідні виплати за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  в наступних розмірах:

-   за період з 18.11.2009 року по  05.08.2010 р. року  в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком  виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного та керуючись  Конституцією України, ст.ст.54,50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3, 4, 8, 10, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву у справі № 2-436/10 громадянина ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про перерахунок та виплату пенсії  -  задовольнити частково.

          Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо нарахування та виплати гр. ОСОБА_1   державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  згідно порядку визначеному  постановами Кабінету Міністрів України за період з  18.11.2009 р. по 05.08.2010 р.    -   неправомірними.

Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському  районі Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати пенсії гр.  ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інваліду ІІІ групи, відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”   - за період з 18.11.2009 р. по 05.08.2010  року у розмірі  6  мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю  у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком  виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.

Усі виплати провести з урахуванням фактично виплачених сум позивачеві  в період 2009-2010 років.

В іншій частині позовних вимог відмовити в задоволенні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України

Головуючий, суддя                                     Гришин П.В.