Р І Ш Е Н Н Я                                   Справа №2-549/10

                                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                        

„03” серпня 2010 року                                             м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого – судді Миркушіної Н.С.

               при секретарі – Соколовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Хорольському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дитині війни, за період з 01.01.2006 по 01.05.2010 роки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких їй повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, відповідачі в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснили нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позов підтримує повністю.  

Представник відповідача правління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області в судове засідання не з’явився, попередньо звернувшись із заяви про розгляд справи за відсутності представника управління, та надавши заперечення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на 2006 рік.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни, якими установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, таким чином задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 рік, суддя вважає їх такими, що підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Згідно довідки №3578/02-03 від 25.05.2010 року позивач отримує надбавку як «Дитина війни» з 01 січня 2008 року з підвищенням пенсії на 10% прожиткового мінімуму. Розмір надбавки становить:

з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн.

з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн. по даний час.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу  за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму, за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 01 травня 2010 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму та провести відповідні виплати.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.  

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суддя вважає Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки ограни державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки  відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Порушення прав позивача тривало з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року і припинилося лише з 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, позивач не пропустив строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, понесені і документально підтверджені позивачем, присуджуються йому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст..257 ЦПК України суд -  

Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Хорольському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дитині війни задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених у 2008 році виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених у 2009 році виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму, за 2010 рік з 01 січня 2010 року по 01 травня 2010 року з урахуванням проведених у 2010 році виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 22,75 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом 10 днів.

                              Г о л о в у ю ч и й :