КОПІЯ:
Справа № 11-407, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Швець О.Д.
Категорія: ст. 122 ч.1 КК України Доповідач Бойко Л.В.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого-судді Кульбаби В.М.,
суддів Бойко Л.В., Лінника П.О.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 травня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий
- 19 квітня 2002 року Кам'янець-Подільським міськрайонний судом за ст. ст. 187 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22 квітня 2006 року по відбуттю покарання;
- 06 жовтня 2006 року Кам'янець-Подільським міськрайонний судом за ст. 189 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 22 січня 2010 року Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
засуджений:
- за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі;
На підставі ст. 71 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню – утримання під вартою.
За вироком суду ОСОБА_2 19 травня 2009 року о 23 год. 30 хв. в с.Руда Кам'янець-Подільського району біля приміщення магазину-бару СТ „Рудське” на грунті особистих неприязних відносин, які виникли через образливі слова з боку потерпілого на адресу матері засудженого, умисно заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці шийки суглобового паростка справа, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, посилаючись на недоведеність його вини у спричиненні потерпілому тілесного ушкодження. Вважає, що при призначенні покарання судом не в повній мірі були враховані обставини, що пом'якшують покарання, зокрема його позитивні характеристики за місцем роботи та проживання.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів, -
з н а х о д и т ь:
Апеляцію засудженого не підлягаючою задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні й детально викладеними у вироку доказами.
Засуджений ОСОБА_2 своєї вини в скоєному не визнав та показав, що потерпілого він не бив, а останній зводить з ним рахунки, оскільки винен заробітну плату його матері, яка працювала в нього бухгалтером. 19 травня 2009 року о 23 год. 30 хв. потерпілий був в стані сильного алкогольного сп'яніння і не може пам'ятати, що саме він його вдарив.
Проте, вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в суді показав, що вказаного дня він розпивав спиртні напої в магазині-барі, куди прийшов ОСОБА_2 та почав набирати продукти харчування і пиво на заробітну плату його матері, яка працювала у нього бухгалтером в СТ „Рудське”, в зв'язку з чим він зробив засудженому зауваження і між ними виникла сварка. Близько 23 год. 30 хв., коли бар зачинили, на сходах біля приміщення бару до нього підійшов ОСОБА_2 і наніс йому два удари кулаком в щелепу, від чого він втратив свідомість.
Незважаючи на невизнання своєї вини, ОСОБА_2 розрахувався з потерпілим за лікування.
З пояснень свідка ОСОБА_4 в суді вбачається, що 19 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка, а через деякий час хтось з знайомих сказав, що засуджений пішов до бару когось бити. Біля магазину-бару він зустрів ОСОБА_2, який повертався до клубу, а на наступний день йому стало відомо, що останній зламав потерпілому щелепу.
Про обставини сварки між потерпілим та засудженим підтвердила також свідок ОСОБА_5, яка також зазначила, ОСОБА_2 намагався вдарити ОСОБА_3, а коли вона з донькою поверталась додому, з чагарників їм на зустріч вибіг засуджений, пояснивши, що обізнався і думав, що це йде ОСОБА_3 Наступного дня вона бачила ОСОБА_3 з гематомою в області щелепи справа.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що вказаного дня він разом з ОСОБА_2 та іншими хлопцями сидів біля клубу. Засуджений двічі ходив до бару і нічого не купував, а наступного дня він дізнався від односельчан, що останній побив ОСОБА_3 біля бару.
Зазначені обставини в суді підтвердив також свідок ОСОБА_7
Об'єктивно вина засудженого підтверджується висновком судово-медичної експертизи №587 від 16 червня 2009 року, згідно якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому нижньої щелепи в ділянці шийки суглобового паростка справа, які могли утворитись внаслідок удару тупим твердим предметом, можливо кулаком сторонньої особи в терміни та при обставинах, вказаних потерпілим і є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, з тривалим розладом здоров'я.
Крім того, на досудовому слідстві ОСОБА_2 визнавав свою вину в скоєнні злочину повністю і його показання повністю узгоджуються з протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22 червня 2009 року, під час якого він підтвердив факт нанесення ударів.
За таких обставин, посилання засудженого в своїй апеляції на недоведеність його вини є необґрунтованими і спростовуються вищенаведеними доказами.
Враховуючи викладене, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в умисному заподіянні ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я більше 21 дня і правильно кваліфікував його дії за ст. 122 ч.1 КК України .
Міра покарання засудженому призначена судом відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання засудженому судом визнано добровільне відшкодування ним завданої потерпілому шкоди. Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_2 раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, суд обгрутованого призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах
санкції ч.1 ст. 122 КК України і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365. 366, 382 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу, - без задоволення.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Л.В.Бойко