Справа№2-277/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М’Я М              У К Р А Ї Н И

09 серпня  2010 року  Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

                            головуючого, судді       -        П.В.ГРИШИНА,

                            при секретарі                 -        Л.О.НІКОЛЕНКО,

у судовому засіданні в сел. Зачепилівка, розглянувши цивільну справу   № 2-277/10 за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором позики , -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду надійшов позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором позики, в якому позивачка зазначила, що 3 червня 2007 року вона надала в позику відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 грн., які відповідач повинен був повернути  частинами до 30.05.2008 року, але на момент  пред’явлення позову ОСОБА_2 не повернув борг.

Тому ОСОБА_1  звернулася до суду з вимогою стягнути на користь позивачки з відповідача матеріальну шкоду в сумі 20 000 грн. та моральну шкоду  в розмірі 10 000 грн.,  а також витрати по справі віднести на відповідача.

В судовому засіданні  представник позивачки  ОСОБА_3  наполягав на стягненні з відповідача боргу в сумі 20000 грн., який виник за письмовим договором позики від 03.06.2007 року та підтверджений розпискою про одержання грошових коштів відповідачем. Разом з тим ОСОБА_3 наполягав на  стягненні компенсації моральної шкоди в сумі 10 000,00  грн., яка полягала в моральних стражданнях позивачки внаслідок тривалого неповернення боргу на значну суму, яка їй була необхідна для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 фактично визнали, подавши суду заяву, в якій одночасно з визнанням цієї вимоги позивач зобов’язується повернути  борг в сумі 20 000,00 грн. за умови повернення йому майна, яке належить йому на праві власності. Висловлені ОСОБА_2 в тексті заяви вимоги  виходять за межі  даного спору і являються предметом  іншого судового спору, який є в провадженні суду, а тому  суд вважає позицію, висловлену позивачем в цій заяві, як фактичне визнання позовних вимог щодо повернення боргу, підтвердженого розпискою від 03.06.2007 року. Проти компенсації моральної шкоди заперечували.

Суд, вислухавши сторони, дослідив інші матеріали справи :

-   паспортні дані та ідентифікаційний код ОСОБА_1;

-   договір від 03.06.2007 р.;

-   розписка ОСОБА_2 від 03.06.2007 р.

-   адвокатське посвідчення  НОМЕР_1 від 11.09.2007 р.

-   довіреність серія ВМХ № 015748 від 22.06.2010 р.

Суд вважає, що  спірні правовідносини повинні регулюватись згідно вимог:

-   ст..15  ЦК України  «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

-   ст..16 ч.2  ЦК України «Способами  захисту цивільних прав та інтересів  можуть бути …визнання права…Суд може  захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений  договором або законом…»;

-   ст.. 23 ч.2 ЦК України,  моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  у приниженні честі та гідності фізичної особи,  а також  ділової репутації фізичної або юридичної особи.

-   ст.. 1046 ЦК України «За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність  другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості»;

-   ст.. 1047 ч.2 ЦК України «На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує  передання йому позикодавцеві визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»;

-   ст. 1049 ЦК України „Позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у   такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором”.

            На підставі досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності суд приходить до висновку про  необхідність задоволення позову ОСОБА_1 частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2  03.06.2007 р. було укладено догорів позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала відповідачу грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., а ОСОБА_2 зобов’язався повернути вказану суму грошових коштів в строк до 30 травня 2008 р. частками, а саме: 6 000,00 грн. – 30.12.2007 р., а 14 000,00 грн. 30.05.2008 року. На підтвердження укладення договору позики та його умов в матеріалах справи представлена розписка ОСОБА_2 від 03.06.2007 р.

В судовому засіданні встановлено також що відповідач суму боргу ОСОБА_1 не повернув до цього часу, про що ОСОБА_2 не заперечує,   погодившись вернути позивачці 20 000, 00 грн.

В частині позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, так як вони не підтвердженні жодними доказами в матеріалах справи, крім того в судовому засіданні  представник позивачки ОСОБА_3   пояснив, що хоча його довірителька немає критерію оцінки  моральної шкоди, але вона вважає 10 000,00 грн. достатньою компенсацією  своїх моральних страждань.  Таким чином в суді не доведена наявність заподіяння моральної  шкоди і відповідно підстав  для її відшкодування визначених  ст. 23 ЦК України.

За правилами ст.. 88 ЦПК    судові  витрати понесених позивачкою при зверненні до суду необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215  ЦПК України суд, -

                                                            ВИРІШИВ :

  Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором позики – задовольнити частково.

       Стягнути з   ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця  АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_2, грошові кошти в сумі 20 000,00 грн. за договором позики від  03.06.2007 р.

Стягнути з   ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця  АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки АДРЕСА_2 2/3 частини судових витрат понесених позивачкою при зверненні з позовом до суду,  а саме: 200,00 грн. державного мита та 80,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, а всього стягнути  - 280,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити в задоволенні

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку визначеному ст. 295  ЦПК України.            

                        Головуючий, суддя                                                                   Гришин П.В.