Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    11 серпня 2010 року                                                                            м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області   в складі:

        головуючого – Кеміня М.П.

        суддів –   Джуги С.Д., Панька В.Ф.

при секретарі – Коновчук Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ПАТ «ОТП Банк» третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4   ПАТ «ОТП Банк» (далі - Банк), третьої особа без самостійних вимог ОСОБА_3, про визнання договору недійсним, мотивуючи вимоги тим, що 21 лютого 2008 р. її чоловік ОСОБА_4   уклав із Банком договір поруки, відповідно до якого він несе солідарну відповідальність перед Банком за кредитними договорами ОСОБА_3 відповідно до зазначеного договору поруки.

Посилаючись на те, що спірні договір і угода були укладені без її згоди, просила визнати їх недійсними.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року позов ОСОБА_1  задоволено. Визнано недійсними договір поруки від 21 лютого 2008 р. № SR – 801/020/2008.

У апеляційній  скарзі Банк просив скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Справа слухається у відсутності позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_3 які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, і від них не надійшло клопотання про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які з’явилися в судове засідання перевіривши, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Судами встановлено, що 21 лютого 2008 р. ОСОБА_4 уклав із Банком договір поруки, за яким він виступив поручителем ОСОБА_3 і несе солідарну відповідальність перед Банком за кредитними договорами ОСОБА_3

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання недійсними договору поруки від 21 лютого 2008 р., суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі з 15 жовтня 2005 р. і, посилаючись на ст. 65 СК, дійшов висновку про недійсність спірного договору поруки, що суперечать нормам СК у зв'язку з відсутністю згоди одного з подружжя на їх укладення.

Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися на таких підставах.

Відповідно до ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак суди, не з'ясувавши характер правовідносин, неправильно застосували ст. 65 СК України до цих правовідносин, згідно з якою згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки судом першої інстанції не правильно з'ясовано характер спірних правовідносин та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи,  судове рішення відповідно до ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Керуючись статтями 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» – задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 травня 2010 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ПАТ «ОТП Банк» третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по справі 970 (дев’ятсот сімдесят) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :