Справа № 2 – 1045/10

                                                             Р І Ш Е Н Н Я        

                                                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И    

  09 серпня      2010 р.                                                    

 Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І. при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у  відкритому   судовому засіданні в залі суду   смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1   до Самійлівської сільської ради  Близнюківського району Харківської області  про визнання права власності в порядку спадкування,

                                                       В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Самійлівської сільської ради  Близнюківського району Харківської області  про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування  за заповітом яке розташоване по АДРЕСА_1 Близнюківського району Харківської області а  крім того просив зобов’язати підприємство технічної інвентаризації  зареєструвати за ним це домоволодіння без акту приймальної комісії. Треті особи – Близнюківське державне мале підприємство технічної інвентаризації, Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області.

Позов обґрунтовує наступним.

По АДРЕСА_1 Близнюківського району Харківської області проживали його дід - ОСОБА_2 та баба – ОСОБА_3  Після смерті ОСОБА_2 єдиним власником домоволодіння стала ОСОБА_3  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За її заповітом  все своє майно вона заповіла  своєму внуку – позивачу по справі.  Проживаючи в цьому домоволодінні він фактично прийняв спадщину. Отримати свідоцтво про право власності на  домоволодіння на підставі заповіту  не зміг оскільки  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  за свого життя право власності на  домоволодіння не оформили. Вказує, що за відсутності правовстановлюючих документів  на  будинок, зареєструвати право власності неможливо, тому що підприємство технічної інвентаризації  не може надати Витяг  з реєстру прав власності на нерухоме майно, а без цього Витягу нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на власність. Посилаючись на наведене і просить позов задовольнити.

 У попередньому судовому засіданні позивач від позову в частині  своїх вимог до підприємства технічної інвентаризації відмовився, в іншому залишив без змін.

В судовому засіданні позивач на задоволені зменшених позовних вимог наполягав, посилаючись на докази які є у справі.

 Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив,  надавши суду письмову  заяву про розгляд справи  за його   відсутності, вказавши крім того, що   позовні вимоги визнають повністю, з наслідками задоволення позову ознайомлені.  

Треті особи, Близнюківське державне мале підприємство технічної інвентаризації та  Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області також  надали  до суду заяви про розгляд справ за відсутності їх представників. Проти задоволення позову не заперечують.

 Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України,  суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.  

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.    Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Судовим засіданням встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1951 року перебували у шлюбі (а.с.5).

Довідки  Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області свідчать про те, що до  своєї смерті ОСОБА_3 проживали в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 Близнюківського району Харківської області. Головою домоволодіння за записами в погосподарських книгах рахувалася ОСОБА_3 (а.с.36,39).  Зазначене підтверджує  і належним чином посвідчена копія сторінок погосподарської книги сільської ради (а.с.21-23).

 Земельна ділянка під забудову ОСОБА_3 була надана 31.03.1954 року, що підтверджується архівним витягом із протоколу №5 загальних зборів колгоспу «КІМ» (а.с.43).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.6).

Після його смерті  будинок  з надвірними будівлями  перейшов  у власність дружині – ОСОБА_3,  на користь чого свідчить  свідоцтво про право на власність від 12.06.1992 року, видане державною нотаріальною конторою (а.с.29).

  ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено свідоцтвом про її смерть (а.с.7). На випадок своєї смерті все своє майно вона заповіла  внуку -  ОСОБА_1 Заповіт від 08.10.2002 року (а.с.10). Заповіт не скасовано  і він ніким не оспорюється.

 Згідно  ст.1233 ЦК України,  заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. За ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб,  за ч. 4 ст. 1236 цього Кодексу чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини,  що передбачено ч.5 ст. 1268 ЦК України. У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.   

 Самійлівська сільська рада довідками посвідчує, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 Близнюківського району Харківської області не заставлене, заборон не має, під арештом не перебуває і за оформленням права власності  на нього крім ОСОБА_1 ніхто не звертався  (а.с.37,38).

На користь того що  за оформленням права власності  на вищевказане домоволодіння  крім ОСОБА_1 ніхто не звертався свідчать  також лист Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області та Витяг із спадкового реєстру.

 Вищевказана нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1  у видачі свідоцтва про право на власність  лише з тих причин що ним не були надані правовстановлюючі  документи на будинок та Витяг з реєстру нерухомого майна. Лист від 20.07. 2010 року (а.с.40).

Згідно  ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право  оскаржується або не визнається іншою особою.   

 Близнюківське державне мале підприємство технічної інвентаризації відмовило ОСОБА_1 в реєстрації права власності на домоволодіння  за відсутністю правоустановлюючих документів і з тих же причин не надало Витяг з реєстру нерухомого майна (а.с.35,41). Проте своїми листами вони підтверджують, що на домоволодіння по АДРЕСА_1 Близнюківського району

 Харківської області проведена первинна інвентаризація, виготовлений технічний паспорт, складена довідка про технічний стан, його оцінка складає 58348 грн.

 Із технічного паспорту домоволодіння, довідки про його технічний стан вбачається що омоволодіння  складається з житлового будинку, літньої кухні із сараєм та погрібом, гаража, трьох сараїв, колодязя, вбиральні, огорожі. Загальний знос -58% (а.с.14-19,42).

 Крім органу технічної інвентаризації домоволодіння було обстежено комісією та зроблено висновок про придатність до експлуатації (а.с.20).  

Вищевикладене  свідчить, що  побудований житловий будинок з надвірними будівлями  не порушує права інших осіб та   відповідають санітарно – технічним  вимогам  і правилам  експлуатації.   

       Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом  свого особистого немайнового або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом…

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Оскільки наведене достовірно свідчить про  право позивача на зазначений в позові будинок і господарські будівлі,  тому і слід визнати  за ним право власності на це нерухоме майно.

Клопотання щодо стягнення судових витрат позивачем не заявлене.

       Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб.

  А тому керуючись ст.ст. 328,379,1233-1236,1268-1270 ЦК України, ст.ст. 10,11,151-153,209,212,214-215 ЦПК України, суд,

                                                                В И Р І Ш И В :

 Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити.

 Визнати за ОСОБА_1  право власності  в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Близнюківського району Харківської області.

Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області  шляхом подачі апеляційної скарги  в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя