Справа № 2-166/10

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    30 червня 2010 року                            Збаразькй районний суд Тернопільської області

     в складі:       головуючого суду -          Ткаченка О.М.

                        при секретарі -                  ГуральІ.З.

            за участю адвоката -        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_3 до Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 10000 грн. моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

    До суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 10000 грн. моральної шкоди.

    Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 15.10.2009р. він був працевлаштований у відповідача на посаді сезонного кочегара даного навчального закладу.

27.01.2010р. відповідно до наказу №20 його було звільнено з роботи згідно п.3 ст.40 КЗпП в зв’язку із систематичним невиконанням ним своїх посадових обов’язків.

Дане звільнення позивач вважає незаконним, тому, що воно було проведено під час його перебування на лікарняному та з надуманих підстав, оскільки він не допускав порушень трудової дисципліни і не притягувався до відповідальності у встановленому законом порядку.

На думку позивача фактичною причиною такого звільнення стала його відмова сплатити директорові школи кошти за його працевлаштування.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що незаконне звільнення його з роботи призвело до моральних страждань та зміни укладу його життя.

В суді позивач свій позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав, пославшись при цьому на те, що звільнення позивача з підстав передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України було проведено в зв’язку із систематичним порушенням ним трудової дисципліни, за що  на нього неодноразово, а зокрема 05.11.2009р. відповідно до наказу за № 15, 09.11.2009р. відповідно до наказу за №16, 13.12.2009р. відповідно до наказу за № 21 накладено стягнення у вигляді доган.

Проаналізувавши здобуті докази суд приходить до висновку, що даний позов слід задоволити частково, поновивши позивача на сезонну роботу кочегара даної школи на період  опалювального сезону, тобто з 27.01.2010р. – часу його звільнення з роботи до 15.04.2010р. – кінця опалювального сезону, та стягнувши з відповідача в користь позивача 2226 грн. 90 коп. середнього заробітку за даний період часу вимушеного прогулу і 2000 грн. моральної шкоди, виходячи з наступного.        

    Так, зокрема судом встановлено, що позивач перебував із відповідачем у  трудових відносинах, будучи працевлаштованим в нього з 15.10.2009р. на посаді сезонного кочегара на період опалювального сезону.

    Це стверджується трудовою книжкою позивача, наказом за №12 від 15.10.2009р. про прийняття його на роботу.

    Опалювальний сезон тривав в період з 15.10.2009р. по 15.04.2010р.

    Це знайшло своє підтвердження розпорядженням голови Збаразької  районної державної адміністрації Тернопільської області за №533 від 14.10.2009р. про початок опалювального сезону, розпорядженням голови Збаразької  районної державної адміністрації Тернопільської області за №167 від 14.05.2010р. про закінчення опалювального сезону виданою відповідачем довідкою від 23.06.2010р.

    Позивача було звільнення з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

    Відповідно до запису в трудовій книжці позивача з роботи звільнено з 27.01.2010р. згідно наказу №20.

У відповідності із книгою наказів відповідача позивач звільнений з роботи 26.01.2010р. згідно наказу №26.

Звільнення було проведено у зв’язку із систематичними грубими порушеннями трудової дисципліни, систематичною відсутністю на робочому місці більше трьох годин протягом однієї зміни в тому числі і 25.01.2010р. без поважних причин.

Як вказав в суді представник відповідача – директор школи ОСОБА_4, причиною розбіжностей в написанні дати звільнення та номеру наказу стало допущення ним помилки під час заповнення трудової книжки під впливом затіяної позивачем в зв’язку із його звільненням сварки.

Відповідно до наказу за №15  від 05.11.2009р. позивачеві було винесено догана за самовільне залишення робочого місця.

Згідно наказу за №16 від 09.11.2009р. позивачеві було винесено догану за порушення трудової дисципліни.

У відповідності із наказом за №21 від 13.12.2009р. позивачеві було винесено догану в зв’язку з систематичним порушенням трудової дисципліни, безвідповідальним відношенням до виконання своїх обов’язків.

Відповідно до показів сторін та допитаної як свідка голови профкому відповідача – ОСОБА_5 позивач не був членом профспілки.

Згідно п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважним причин обов’язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

З кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як же встановлено судом, поряд з вищенаведеним стягнення, які відповідно до тверджень представника відповідача стали підставою для звільнення позивача згідно п.3 ст.40 КЗпП на позивача були накладені з порушенням порядку їх застосування.

Так, в наказі №15 від 05.11.2009р. не зазначено конкретно час впродовж якого позивач був відсутній на робочому місці, в наказі №16 від 19.11.2009р. відсутні будь-які відомості про те в чому саме полягало порушення трудової дисципліни за яке накладено дане стягнення, в наказі №21 від 13.12.2009р. також не вказано в чому саме полягали систематичні порушення трудової дисципліни та безвідповідальне відношення до виконання своїх обов’язків.

В підтвердження своїх показів про те, що позивач відмовився давати письмові пояснення з приводу вищезгаданих порушень трудової дисципліни та ознайомитись з наказами про накладення на нього даних стягнень представником відповідача суду було надано відповідні акти, а зокрема від 05.11.2009р. щодо накладення на позивача стягнення відповідно до наказу за №15, від 09.11.2009р., щодо накладення на позивача стягнення відповідно до наказу за №16, від 13.12.2009р., щодо накладення на позивача стягнення відповідно до наказу за №21 та книга наказів Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області.

Однак, вищенаведене суд вважає знайшло своє спростування іншими доказами.

Так, будучи допитаною в суді в якості свідка головний держаний інспектор праці Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області ОСОБА_6 показала, що у зв’язку із скаргою позивача нею в силу її службових обов’язків відповідно до розпорядження прокурора Збаразького району здійснювалась перевірка обставин звільнення позивача з роботи. В ході даної перевірки, яка проводилась з 05.02.2010р., не зважаючи на її неодноразові вимоги щодо необхідності представлення документів пов’язаних із звільненням позивача, директором Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_4 письмових пояснень позивача з приводу  допущених ним порушень трудової дисципліни за які він притягувався до дисциплінарної відповідальності надано не було, а акти  щодо фіксування порушень трудової дисципліни, стосовно відмови позивача ознайомились під розписку з наказами про накладення на нього стягнень та щодо його відмови від дачі письмових пояснень з приводу порушень трудової дисципліни відповідно до наказів про накладення стягнень за №15 від 05.11.2009р. та за №16 від 09.11.2009р. були подані лише вперед день закінчення перевірки, яка завершилась 25.02.2010р. Акти, щодо фіксування порушення трудової дисципліни, за яке на позивача було накладено стягнення відповідно до наказу за №21 та стосовно відмови позивача ознайомитись за даним наказом відповідачем до завершення перевірки подано не було.

Крім цього свідок вказала, що директор школи ОСОБА_4 будь-яких причин поважного характеру зволікання з наданням їй необхідних для перевірки документів а зокрема і книги наказів наведено не було.

Дані обставини також вбачаються з акту проведеної головним держаним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області ОСОБА_6 перевірки обставин звільнення позивача з роботи за №19-07-011/0198 від 25.02.2010р. та постанови прокурора Збаразького району Тернопільській області від 15.03.2010р. про порушення проти директора Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_4 дисциплінарного провадження за допущені ним порушення трудових прав позивача внаслідок звільнення з роботи.

В ході судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснив, що йому відомо про те, що позивача було звільнено з роботи за порушення ним трудової дисципліни. В зв’язку з цим та на прохання директора школи ОСОБА_4 він підписувався в актах, якими було зафіксовано порушення позивачем трудової дисципліни та його відмову ознайомитись під розписку з наказами про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак, разом з тим свідок також вказав, що під час підписання ним даних актів крім нього та директора школи інші особи, а зокрема позивач були відсутні і він особисто не бачив як позивач відмовлявся розписуватись в даних актах та не був очевидцем того як він відмовлявся від дачі письмових пояснень з приводу допущених ним порушень трудової дисципліни.

Допитані в суді як свідки заступник школи – ОСОБА_8, діловод школи – ОСОБА_9, вчителі школи – ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_5, ОСОБА_12, кочегар – ОСОБА_13 показали, що їм відомо про звільнення позивача з роботи, однак про те, чи притягувався він до дисциплінарної відповідальності вони не повідомлялись.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 також показали, що у працівників школи до позивача жодних зауважень з приводу якості виконаних ним своїх обов’язків по опаленню приміщення даного навчального закладу ніколи не було.

До показів представника відповідач-директор школи ОСОБА_4 щодо того, що причиною несвоєчасного надання ним головному держаному інспектору праці ОСОБА_6 необхідних для перевірки скарги позивача документів було його перебування на лікарняному суд відноситься критично і до уваги їх не буре оскільки вони спростовані виданим Вишнівецькою ЦРКЛ Збаразького району Тернопільській області лікарняним листком відповідно до якого представник відповідача перебував на лікарняному з 25.02.2010р. по 06.03.2010р., тобто після закінчення вищезгаданої перевірки.

При вирішенні даного спору судом також враховано і те, що згідно наданого суду представником відповідача графіка чергувань кочегарів Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 05.11.2009р., 13.12.2009р. тобто в дні коли відповідно до наказів №15 від 05.11.2009р. та №21 від 13.12.2009р. позивачем було допущено порушення трудової дисципліни і накладено стягнення, а також 25.01.2010р. тобто в день коли позивачем згідно наказу про звільнення з роботи було допущено чергове порушення трудової дисципліни  позивач в ці дні відповідно до графіка не працював.  

Крім цього судом встановлено і те, що дії відповідача були фактично направлені на звільнення позивача з 27.01.2010р. а не з 26.01.2010р.

Про це зокрема свідчать як зроблений в трудовій книжці запис щодо дати звільнення, так і дата вчинення цього запису - 27.01.2010р.

Дані записи в трудовій книжці позивача посвідчені підписом директора школи та печаткою даного навчального закладу.    

До показів представника відповідача щодо того, що в зв'язку з помилковим зазначенням ним дати звільнення в трудовій книжці позивача він звертався до його дочки ОСОБА_11 з тим щоб остання переказала позивачеві про необхідність прийти до нього в школу для проведення відповідного виправлення суд відноситься також критично, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами.

Напроти, як позивач так і допитана в суді в якості свідка його дочка ОСОБА_11 дані покази представника відповідача заперечили.

Згідно ст. 40 КЗпП України звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті) забороняється.

Як же встановлено судом відповідно до виданого Тернопільським обласним шкіро-венерологічним диспансером листка непрацездатності позивач з 27.01.2010р. тобто з часу його звільнення з роботи по 05.02.2010р. перебував на лікарняному, що суд вважає також свідчать про незаконність звільнення позивача з роботи.

Про надуманість підстав звільнення позивача та про непослідовність і упередженість дій відповідача суд вважає вказує і те, що його представником суду було надано винесений ним наказ за №3 про звільнення позивача з роботи за п.3 ст.40 КЗпП від 08.02.2010р. тобто   вже іншою датою та за іншим номером .    

Як вказав в суді представник відповідача даний наказ є «запасним».

Стягуючи з відповідача в користь позивача 2223 грн. 90 коп. (без відрахувань обов'язкових платежів) середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходив із наступних міркувань.    

1712 грн. 92 коп. - сума заробітку за два місяці, які передували незаконному  звільненню ( 777 грн. 83 коп. - заробітку за листопад 2009р. + 935 грн. 09 коп. - заробітку за  грудень 2009р. =1712 грн. 92 коп.): 20 робочих днів згідно графіка чергувань за даний   період = 85 грн. 65 коп. - середньоденний заробіток за листопад, грудень 2009р.

26 робочих днів відповідно до графіка чергувань вимушеного прогулу (29.01.2010р., 1,4,7,10,13,16,19,22,25,28 лютого 2010р., 3,6,9,12,15,18,21,24,27,30 березня 2010р., 2,5,8,11,14 квітня 2010р.) *85 грн. 65 коп. середньоденного заробітку = 2226 грн.90 коп.

При вирішенні позову щодо стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди судом враховано ступінь моральних страждань позивача пов'язаних із незаконним звільненням його з роботи.

В решті позову в цій частині суд вважає слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. З, 10, 60, 82, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 40, 149, 232, 235, 237-1, 238 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

ОСОБА_3 поновити на роботі на посаді кочегара Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Збаразького району Тернопільської області до завершення періоду опалювального сезону  - 15.04.2010р.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_3 2226 грн. 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума вказана без відрахування обов'язкових платежів).

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:     О.М.Ткаченко

Справа № 2-166/10

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ

    30 червня 2010 року                            Збаразькй районний суд Тернопільської області

     в складі:       головуючого суду -          Ткаченка О.М.

                        при секретарі -                  ГуральІ.З.

            за участю адвоката -        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_3 до Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 10000 грн. моральної шкоди,

Керуючись ст.ст. З, 10, 60, 82, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 40, 149, 232, 235, 237-1, 238 КЗпП України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

ОСОБА_3 поновити на роботі на посаді кочегара Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Збаразького району Тернопільської області до завершення періоду опалювального сезону  - 15.04.2010р.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_3 2226 грн. 90 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума вказана без відрахування обов'язкових платежів).

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області в користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Великовікнинської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів Збаразького району Тернопільської області 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:     О.М.Ткаченко