ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року липня 30 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю              особи, яка подала скаргу,

захисника

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має вищу освіту, працює, мешкає АДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 02.05.2010 о 14 год. 45 хв. на вулиці Ювілейна у с. Лаванда м. Алушти АР Крим, керуючи автомобілем «КІА», д/н НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, ухилився від проходження на вимогу працівника міліції медичного огляду, чим в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від такого огляду.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на порушення процесуальних прав за ст. 268 КУпАП заочним розглядом справи, внаслідок якого висновок про особу порушника не відповідає дійсності, а за нього себе видав, як він припускає, ОСОБА_4, якому він продав автомобіль за виданою довіреністю на розпорядження цим автомобілем.

Судовий розгляд 23.07.2010 відкладався до 30.07.2010 у зв’язку з неявкою апеллятора, явка якого визнана обов’язковою. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив апеляційному суду, що він не міг бути в АР Крим у час, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, бо свій автомобіль продав 30.03.2010 ОСОБА_4, що оформили видачею довіреності через те, що автомобіль перебуває у заставі установи банку, яка згоди на його відчуження не давала, а посвідчення водія у нього не вилучене.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та дослідивши нові докази, перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що ставилося особі за вину. Відповідно до ст.ст. 245, 246, 256, 268, 280 КУпАП суддя за розгляду справи в межах порушеного провадження розв’язує всі питання факту і права, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки про винуватість не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим докази підлягають оцінці, серед іншого, на предмет їх достатності для вірогідних і безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.

Досліджений апеляційним судом в судовому засіданні витяг з Єдиного реєстру довіреностей підтверджує лише факт видачі ОСОБА_4 ОСОБА_2 довіреності на розпорядження від імені останнього та в його інтересах автомобілем «КІА», д/н НОМЕР_1. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували умови про ціну, сплачену за передачу автомобіля, а також умови про перехід права власності на автомобіль, не надано, на підставі чого апеляційний суд згідно з ст. 204 ЦК України відхиляє доводи апеляції щодо удаваності правочину з видачі довіреності, під виглядом якої начебто здійснене відчуження автомобіля.

Разом з цим ніщо у цій справі не спростовує твердження ОСОБА_2 про знаходження за кермом автомобіля саме ОСОБА_4 на підставі такої довіреності та про встановлення особистих даних про ОСОБА_2 за відомостями реєстру транспортних засобів, що ведеться підрозділами ДАІ. Опосередковано знаходження ОСОБА_2 на час події в іншому місці підтверджується наявністю у нього не вилученого посвідчення водія сукупно з відсутністю даних про притягнення його до відповідальності за керування без посвідчення водія при собі.

З протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с. 1 ) вбачається, що зупинена особа відмовилася не лише від проходження медичного огляду, а й від дачі пояснень при його складанні. ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які дали свої свідчення щодо відмови особи від проходження медичного огляду та пояснень щодо протоколу ( а.с. 2-3 ), обидва помилилися в імені особи порушника під час написання російською мовою прізвища та по батькові цієї особи, початково записуючи прізвище з літери «Р», що виправлена на «Г», та по батькові – з перших літер «Але», що потім виправлено на «ОСОБА_7», що ставить під сумнів не лише встановлення особи порушника на місці пригоди, а й написання пояснень цими свідками під диктант.

Відповідно, у суду апеляційної інстанції залишаються серйозні сумніви в істинності висновку про керування саме ОСОБА_2 транспортним засобом у часі та в місці, що встановлені під час адміністративного розслідування  (на досудовій стадії) і в постанові судді, яка ґрунтується на доказах, які в цій частині містять викривлені та хибні дані.

Таким чином, не усунуті існуючі достатньо обґрунтовані сумніви про причетність ОСОБА_2 до події проступку за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зібраних доказів недостатньо для його засудження за цей проступок, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати постанову судді з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.

Постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, і провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду