ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року липня 30 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність особи, яка подала скаргу та про час і місце судового розгляду належно повідомлена,

Румянцевим П. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 10.02.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою вона, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає АДРЕСА_1, –

піддана адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1551 КУпАП у виді штрафу в сумі 85 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_2 визнана винною в тому, що, працюючи в КП «Удача» ( код ЄДРПОУ 30286431, м. Павлоград ) продавцем магазину, у м. Павлограді на вулиці Харківська, 74б, допустила розрахункові операції без застосування РРО, КОРО та РК, що призвело до невідповідності суми коштів, зазначеної у денному звіті РРО, наявній сумі готівкових коштів, що виявлено 23.11.2009 податковими інспекторами Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на порушення її прав на судовий захист за ст. 268 КУпАП заочним розглядом справи, не вказуючи на те, яким чином таке порушення зашкодило повноті та істинності з’ясування обставин вчиненого.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Порушення чи будь-яке інше обмеження права особи на захист відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП має значення для визначення меж апеляційного розгляду справи та для прийняття і дослідження нових доказів, у зв’язку з чим порушення процесуального закону відноситься до підстав скасування постанови судді в тому разі, коли таке порушення зашкодило всебічному, повному та об’єктивному з’ясуванню обставин вчиненого і розгляду справи, вплинувши на обґрунтованість постанови судді, в тому числі через недопустимість засобів доказування, з яких добуті фактичні дані, вірогідність яких суддею не ставилася під сумнів.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних фактичних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.

Всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 1 ст. 1551 КУпАП.

Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені ст. 33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст. 27, 1551 ч. 1 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Павлоградського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 10.02.2010 про накладення адміністративного стягнення  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду