УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 22 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого _ Крамаренка В.І.
суддів – Пархоменко О.М.,
Моїсеєнко Т.М.
з участю прокурора - Савастьянової Л.В.
адвокатів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_6, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2010 року яким, -
ОСОБА_5, 1959 року народження, мешканець вул. Черепіна, 36 в, кв. 49 м. Суми, раніше не судимий, -
засуджений:
- за ст. 190 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією особистого майна;
- за ст.ст. 27 ч. 4, 369 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією особистого майна.
ОСОБА_6, 1984 року народження, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 369 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 8500 гривень.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними і засуджені за скоєння таких злочинів.
У невстановлені слідством дні та час 2008 року ОСОБА_6, з метою вирішення питання щодо закриття кримінальної справи стосовно його батька ОСОБА_7, першого заступника голови Господарського суду Сумської області , вирішив надати хабар для закриття кримінальної справи, з’ясувавши, що дане питання може вирішити мешканець міста Суми ОСОБА_8, через дядька своєї дружини, ОСОБА_5
ОСОБА_5, з метою введення ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в оману, для заволодіння належними останньому грошовими коштами, повідомив ОСОБА_8, а той ОСОБА_6, неправдиві відомості про те, що зможе за грошові кошти вирішити із працівниками правоохоронних та інших органів влади державного рівня питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7
ОСОБА_9, будучи переконаним у правдивості слів ОСОБА_5, передав інформацію ОСОБА_6, який 7 серпня 2008 року в другій половині дня у квартирі АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_10, передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 60000 доларів США, для вирішення питання щодо закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_7
У цей же день ОСОБА_8, для вирішення питання щодо закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_7, передав ОСОБА_5 гроші у сумі 50000 доларів США, а 3 вересня передав ще 10000 доларів США.
Обіцяні протиправні дії ОСОБА_5 не виконав, а отриманими від ОСОБА_6 через ОСОБА_8 коштами в сумі 60000 доларів заволодів шляхом обману та зловживання довірою.
У поданих апеляціях :
- адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, провадження по справі закрити, у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги мотивує тим, що судом не проведене повне і всебічне з’ясування обставин справи, з матеріалів справи вбачається, що відсутні докази отримання ОСОБА_5 коштів в якості хабара для передачі посадовій особі, підбурювання до дачі хабара, тобто у діях ОСОБА_5 відсутні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 , ч. 4 ст. 190 КК України. При цьому адвокат наводить у апеляції і доповненні до апеляції свій детальний аналіз доказів по справі, які, на його переконання, вказують на відсутність складу злочину в діях ОСОБА_5. Просить звільнити ОСОБА_5 з під варти в залі суду та повернути засудженому вилучені матеріальні цінності.
- засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду відносно нього скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що хабар дав частково, а на далі добровільно відмовився і заявив про дачу хабара правоохоронним органам до порушення кримінальної справи , або ж закрити кримінальну справу у зв’язку з дійовим каяттям, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7-2 КПК України.
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засуджених, просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Свої вимоги мотивує тим, що постановляючи вирок, суд не вірно виклав докази у справі та не надав їм належної оцінки, а саме, не вказані мотиви відмови ОСОБА_6 від допомоги ОСОБА_8 у закритті кримінальної справи відносно ОСОБА_7, поклавши в основу вироку покази свідка ОСОБА_10, суд фактично їх не навів, не усунуті суперечності у показах свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо кількості та прізвищ суддів, які були присутніми у м. Києві біля приміщення Вищої ради юстиції, в супереч твердженням суду огляд телефонів у судовому засіданні не проводився.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляції засудженого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_5, які повністю підтримали апеляцію та доповнення до неї адвоката ОСОБА_3, прокурора, яка підтримала свою апеляцію та не погодиласть із апеляціями інших учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого, адвоката, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволенню не підлягають .
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах, підбурюванні до давання хабара, ОСОБА_6 у даванні хабара відповідає фактичним обставинам справи та, не заважаючи на повне невизнання вини ОСОБА_5, підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, визнавальними показаннями засудженого ОСОБА_6, який пояснив, що відносно його батька, першого заступника голови Господарського суду Сумської області ОСОБА_7, була порушена кримінальна справа за фактом одержання хабара. На початку серпня 2008 року він, з метою допомогти батькові шляхом давання хабара, через ОСОБА_10, з яким його познайомив спільний знайомий ОСОБА_13, з’ясував, що дане питання може вирішити ОСОБА_8 через дядька своєї дружини ОСОБА_5. Будучи переконаним, що питання буде вирішено, 7 серпня 2008 року у квартирі ОСОБА_10 по АДРЕСА_3, передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 60 тисяч доларів США в якості хабара. Проте, обіцяні дії пов’язані з закриттям кримінальної справи за гроші, ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_5 не виконали, а отримані від нього, через ОСОБА_8, гроші ОСОБА_5 привласнив. Зрозумівши про обман, та усвідомлюючи протиправність своїх дій він відмовився від передачі хабара посадовим особам і зажадав від ОСОБА_8 повернення грошей. 30 вересня 2008 року він написав явку з повинною на ім’я прокурора Сумської області.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що 02 серпня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_10 з питанням, чи не має у нього можливості вирішити питання про закриття кримінальної справи відносно мешканців м. Суми. На що він відповів, що особисто такої можливості не має, але може запитати знайомих, маючи при цьому на увазі дядька своєї дружини ОСОБА_5 Цього ж дня він зустрівся з ОСОБА_10, який розповів, що до нього звернулися знайомі, які повідомили, що у батька, ОСОБА_7, та його друга, ОСОБА_14, суддів господарського суду Сумської області, проблеми пов’язані з порушенням відносно них кримінальної справи. Після цього він зателефонував ОСОБА_5 пояснивши суть питання, а через нетривалий час останній повідомив, що розмовляв з відповідними впливовими людьми і це питання можна вирішити, нехай люди лаштують гроші. 04 серпня 2008 року він зустрівся із ОСОБА_10, ОСОБА_6 і ОСОБА_13 і в ході розмови повідомив, що мав розмову з людиною, яка може вирішити це питання, прізвище ОСОБА_5 не називав за проханням останнього. Невдовзі ОСОБА_5 повідомив, що для закриття кримінальної справи необхідно віддати до м. Києва 100 тисяч доларів США, та попередив, щоб він говорив ОСОБА_6 більшу суму, на даний час потрібно передати частину коштів. При зустрічі у барі «Реприза» м. Суми він повідомив ОСОБА_10, ОСОБА_6 і ОСОБА_13, що потрібно 140 тисяч доларів США, на наступний день вони повинні привезти 80 тисяч доларів США , та передати йому, а він передасть відповідним людям. Вдома у ОСОБА_15 ОСОБА_6 передав йому 60 тисяч доларів США, які він передав ОСОБА_5, котрий обіцяв, що протягом 10 днів кримінальна справа буде передана до м. Києва. Починаючи з 17-18 серпня 2008 року йому став телефонувати ОСОБА_6 з питанням, чому не має жодних дій по кримінальній справі, сказав, що він повинен повернути гроші. На його питання ОСОБА_5 відповідав, що гроші знаходяться у роботі, повернуті не будуть, питання вирішується. У зв’язку з неодноразовими вимаганнями з погрозами він звернувся з заявою до СБУ в Сумській області. З 21 по 26 серпня 2008 року неодноразово надходили телефонні дзвінки від ОСОБА_6 та ОСОБА_13, під час яких вони вказували на те, що необхідно повернути гроші, що вони відмовляються від цих послуг. Повідомляючи ОСОБА_5 про вимоги останніх, отримував відповідь, що гроші ніхто повертати не буде до вирішення питання, вони в роботі. 28 серпня 2008 року зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що 02 вересня 2008 року о 14 годині ОСОБА_7 потрібно приїхати до м. Києва до Вищої ради юстиції, вул. Артема, де відбудеться зустріч із ОСОБА_12, хто це не пояснював. У вказаний час він і ОСОБА_7 прибули до АДРЕСА_4, він зателефонував ОСОБА_5, який запитав у що вдягнений ОСОБА_7 і сказав чекати. Через 10 хвили до них підійшла ОСОБА_11 і невідомий чоловік, з якими ОСОБА_7 пішов до приміщення Вищої ради юстиції. Коли ОСОБА_7 повернувся, сказав, що нічого не розуміє, коштів ніхто не передавав, попросив пройти з ним. ОСОБА_11 пояснила, що ніяких грошей вона не отримувала, всі питання пов’язані з вирішенням справи вона вирішує за власні кошти, гроші, які він передав знаходяться у «ячейці», один ключ від якої у неї, інший у ОСОБА_7. На запитання, хто такий ОСОБА_7, пояснила, що це родич ОСОБА_8 На його телефонні дзвінки ОСОБА_5 не відповідав.
Дані пояснення, в частині обговорення питання передачі хабара, самої передачі 60 тисяч доларів США ОСОБА_8, а через нього ОСОБА_5, у судовому засіданні були підтвердженні показами свідка ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що у першій половині серпня 2008 року до нього звернувся ОСОБА_6 з питанням, чи не має він хорошого юриста, який би вів кримінальну справу відносно його батька. У його присутності він зателефонував ОСОБА_10, розповів ситуацію, спитав чи є у нього знайомі, які можуть допомогти. Десь через тиждень ОСОБА_10 повідомив, що приїде людина, яка поспілкується із ОСОБА_6. Це був ОСОБА_8, якому ОСОБА_6 за вирішення питання закриття кримінальної справи відносно його батька, передав 60 тисяч доларів США, які, як з’ясувалося пізніше, він передав ОСОБА_5 однак питання не вирішувалося і гроші на вимогу ОСОБА_6 не були повернуті.
Із показів свідка ОСОБА_11, даних у судовому засіданні, вбачається, що на початку серпня 2008 року до неї, як до голови правління громадської організації «Народна рада», звернувся ОСОБА_5, який очолював департамент по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в Сумській області, з питанням, що потрібно якось допомогти суддям, яких підозрюють в отриманні хабара. Вона відповіла, що допоможуть суддям, про гроші ніякої розмови не було. З даного приводу вона спілкувалася з ОСОБА_5 лише два рази. На його прохання вона дійсно зустрічалася біля Вищої ради юстиції з суддями та племінником ОСОБА_5, ОСОБА_8, якого вона знала раніше. Більше цих осіб вона не бачила. На прохання ОСОБА_5 були написані листи на ім’я Генерального прокурора та Міністра юстиції. Грошей за вирішення питань, пов’язаних із справою сумських суддів від ОСОБА_5 вона не отримувала і мови про це не було.
Окрім цих доказів, суд першої інстанції послався на покази свідка ОСОБА_12, заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_10, від 19 вересня 2008 року та 24 вересня 2008 року про передачу ОСОБА_16 60 тис. доларів США для вирішення питання про закриття кримінальної справи відносно його батька на ім’я начальника СБУ України в Сумській області та прокурора Сумської області. (а.с. 22, 52 т. 1).
Із роздруківок аудіо записів телефонних розмов ОСОБА_8 і ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_6, розмов ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з іншим особами, вбачається, що кошти у сумі 60 тисяч доларів США ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 у присутності ОСОБА_10 в його квартирі для вирішення питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7, що ці кошти ОСОБА_8 передав ОСОБА_5, останній повинен був вирішити дане питання із державними правоохоронними органами (а.с. 157-168 т. 2, 115-147 т. 3)
Протокол про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів від 23 вересня 2008 року підтверджує проведення фіксування органами СБУ в Сумській області розмов ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які підтверджують факт отримання останнім грошових коштів від ОСОБА_8 (а.с. 88-114 т. 3).
Окрім цього вина засуджених підтверджується іншими доказами, які проаналізовані судом і наведені у вироці.
Наведені у вироці докази вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4, 27 ч. 4, 369 ч. 1 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого 369 ч. 1 КК України, здобуті органом досудового слідства згідно вимог кримінально-процесуального законодавства і належним чином оцінені судом, злочинні дії засуджених кваліфіковані правильно.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляцій про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та безпідставне притягнення до кримінальної відповідальності засуджених є необґрунтованими..
Колегія суддів не може погодитись із твердженнями апеляції засудженого ОСОБА_6 про необхідність його виправдати, із тих підстав, що він частково давши хабар, добровільно заявив про те, що сталося правоохоронним органам до порушення відносно нього кримінальної справи. Із матеріалів кримінальної справи вбачається , і це відображено у вироці, що кримінальна справа відносно ОСОБА_6 порушена 30 вересня 2008 року не на підставі його звернення до прокуратури Сумської області, а приводом для порушення кримінальної справи, як зазначено в постанові, є заява ОСОБА_8.
Також у кримінальній справі відсутні всі, передбачені законом підстави, для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. При призначенні покарання суд як пом’якшуючу вину обставину врахував щире каяття засудженого, і враховуючи інші обставини справи призначив покаранні у виді штрафу, а не обмеження волі.
Доводи апеляції прокурора про те, що суд не вірно виклав докази у вироці та не дав їм належної оцінки також є неогрунтованими. Прокурор сам допустив помилку назвавши слідчу дію - огляд телефонів при досудовому слідстві, яка оформлена протоколом огляду, оглядом телефонів у судовому засіданні ( т.2, а.с.214-228).
Призначаючи засудженим покарання, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ст. 65 КК України. Зокрема зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається, що суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу кожного із засуджених, обставини, що пом’якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Невизнання вини засудженим ОСОБА_5 суд розцінив як спробу уникнути відповідальності за скоєні злочини.
Грубих порушень чинного законодавства, у тому числі і при провадженні досудового слідства, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 18 березня 2010 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляції адвоката ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_6, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, – без задоволення.
СУДДІ:
Крамаренко В.І. Пархоменко О.М. Моїсеєнко Т.М.