УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 15 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого – Безверхого О.М.
суддів – Пархоменко О.М.,
Олійника В.Б.
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2010 року яким, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
1. 14.02.2001 року за ст.ст. 140 ч. 3, 46-1 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2. 13.05.2002 року за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнився умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 20 днів;
3. 01.12.2004 року за ст.ст.309 ч. 2, 69, 71, 81 ч. 4 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців, 27.04.2006 року звільнився умовно-достроково на 3 місяці 5 днів, -
засуджений:
- за ст.ст. 15 ч. 3, ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Опішня Зіньківського району Полтавської області, раніше судимий 25.05.2004 року за ст.ст. 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, -
- за ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна;
- за ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_3, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано 6 місяці не відбутого покарання за вироком суду від 25.05.2004 року, і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяці без конфіскації майна.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи, по 258 грн. 06 коп. з кожного.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за скоєння таких злочинів.
На початку березня 2009 року засуджений ОСОБА_3, який відбуває покарання у виді позбавлення волі в Роменській виправній колонії № 56 в с. Перехрестівка Роменського району, Сумської області у телефонній розмові з невстановленою досудовим слідством особою (матеріали відносно якої виділені з кримінальної справи) домовились про незаконний збут і передачу йому в РВТ-56 наркотичного засобу, для особистого вживання.
Для передачі наркотичного засобу ОСОБА_3 вирішив залучити начальника відділення СПС РВК-56 , якому 19 березня 2009 року близько 10 години в службовому кабінеті повідомив про свій намір, передавши грошову купюру номіналом 50 грн. в якості половини хабара, та передав шматок паперу з номером мобільного телефону ОСОБА_4 для обговорення часу і місця отримання наркотичного засобу для передачі.
19 березня 2009 року близько 14 години засуджений ОСОБА_2, діючи за вказівкою ОСОБА_3, на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, привіз згорток з наркотичним засобом у с. Перехрестівка до території виправної колонії, де вони були затримані працівниками міліції.
При проведенні огляду працівниками міліції було виявлено та вилучено два фрагменти бинта з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм, вагою у перерахунку на суху речовину 0,394 г. і 0,256 г., та гроші у сумі 50 грн..
У поданих апеляціях:
- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засуджених, просить вироку суду скасувати у зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Свої вимоги мотивує тим, що призначаючи засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання суд не повністю дотримався вимог ст. 65 КК України, а саме не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані, які характеризують особу засуджених, те, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті і не погашені судимості, у тому числі і за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобі, на шлях виправлення не став, вину не визнав; ОСОБА_3 притягувався до кримінальної відповідальності, злочин скоїв відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі, вину не визнав. Просить постановити новий вирок і призначити покарання:
- засудженому ОСОБА_2 за ст.ст. 15 ч. 3, ст. 307 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років без конфіскації майна;
- засудженому ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років без конфіскації майна; за ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів – 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_3 8 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу повернути для проведення додаткового розслідування, у зв’язку з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, неправильним застосуванням кримінального закону як при досудовому так і при судовому слідстві, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Свої вимоги мотивує тим, що при розгляді справи суд діяв упереджено, не провів об’єктивне і всебічне дослідження обставин справи, позбавив його можливості приєднати до справи додаткові докази, не взяв до уваги докази, що свідчать про його непричетність до даного злочину, не були проведені експертизи у справі. Свідками по справі є лише працівники міліції та засуджені, і тому їх покази не можуть бути покладені в основу вироку, слідство мало б дослідити роздруківку дзвінків.
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу повернути для проведення додаткового розслідування. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та доказах отриманих з порушенням закону, кримінальна справа сфальсифікована, в основу вироку покладені покази зацікавлених осіб. Просить врахувати його стан здоров’я, який вимагає постійного нагляду лікарів.
Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтримавши доводи своїх апеляцій, просили вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, апеляцію прокурора вважали за необхідне залишити без задоволення, думку прокурора про часткове підтримання апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, про скасування вироку суду у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій засуджених та внаслідок цього м’якістю призначеного засудженим покарання та неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 за ст.ст.15 ч.2, 369 ч.1 КК України та направлення справи на новий судовий розгляд, задовільнивши частково апеляції засуджених, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 15 ч.3, 307 ч.2 КК України та ст.ст. 15 ч.2, 369 ч.1 КК України, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.3, 307 ч.2 КК України за обставин викладених у вироку, незважаючи на повне невизнання вини ОСОБА_3 та ОСОБА_2, підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, показаннями самого ОСОБА_3, допитаного під час досудового слідства, який пояснив, що відбуває покарання в РВК-56, по мобільному телефону познайомився з дівчиною ОСОБА_5, яка в одній із розмов запропонувала вислати в посилці наркотики, на що він погодився і дав адресу ОСОБА_4 18 березня 2009 року о 8 годині ранку він попросив ОСОБА_4 забрати з головпоштампу посилку, що надійшла на його ім’я і передати її ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 приніс посилку додому, він повідомив його, що в ній наркотик, який необхідно привезти 19 березня 2009 року в РВК-56 і передати працівнику колонії. Про передачу наркотику домовився з працівником колонії ОСОБА_5 за хабар, половину якого – 50 грн., віддав йому вранці 19 березня 2009 року, а другу половину попросив привезти ОСОБА_4 і передати ОСОБА_5, як плату за виріб «корабль». Наркотик не отримав, оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_2 були затримані працівниками міліції. (а.с. 117-120)
Із показів ОСОБА_2, допитаного в якості обвинуваченого під час досудового слідства, вбачається, що 18 березня 2009 року йому зателефонував ОСОБА_3, який відбуває покарання в РВК-56, і попросив забрати у ОСОБА_4 посилку. Коли він повернувся додому ОСОБА_3 знову зателефонував і повідомив, що у посилці у коробці з цукерками знаходиться наркотик, який попросив привезти йому наступного дня. 19 березня 2009 року після обіду він разом з ОСОБА_4 приїхали в с. Перехрестівку, де повинен був через працівника РВК-56 передати ОСОБА_3 наркотик і 50 грн., але в момент передачі вони були затримані працівниками міліції. (а.с. 210-212)
Дані покази були підтверджені у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_4, якому 15 чи 16 березня 2009 року зателефонував ОСОБА_3 і попросив забрати з головпоштампу посилку, яка прийде на його ім’я, і передати її ОСОБА_2 18 березня 2009 року він отримав і віддав посилку ОСОБА_2 19 березня 2009 року, у першій половині дня, йому знову зателефонував ОСОБА_3 і попросив привезти ОСОБА_2 до РВК-56, на що він погодився і близько 14 години, разом з ОСОБА_2 приїхали в с. Перехрестівка до РВК-56, щоб, як повідомив йому ОСОБА_2, передати ОСОБА_3 50 грн.. Там же вони були затримані працівниками міліції, які вилучили згорток, в якому знаходились дві кульки в яких було по фрагменту бинта з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору. ОСОБА_2 пояснив, що то був «запрєт», наркотик, який він мав передати через працівника РВК-56 для подальшої передачі засудженому ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що працював у РВК-56 начальником відділу СПС, у березні 2009 року до нього звернувся засуджений ОСОБА_3 з проханням за винагороду в сумі 100 грн. принести йому цигарки з наркотичною речовиною, у вигляді авансу дав йому 50 грн. і шматок паперу з номером телефону чоловіка, з яким він мав домовитись про зустріч і передачу наркотиків. Про даний факт він повідомив оперативну частину. Зателефонував за зазначеними номером, домовився про зустріч. Коли машина приїхала до РВК-56, працівниками міліції були затримані ОСОБА_4 і ОСОБА_2, під час огляду на зелі був виявлений згорток, а в одного із хлопців гроші в сумі 50 грн.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що працює старшим оперуповноваженим оперативної групи РВК-56, 19 березня 2009 року ОСОБА_6 повідомив йому, що до нього звернувся засуджений ОСОБА_3 з проханням занести до РВК-56 наркотичний засіб, за що передасть йому хабар в сумі 100 грн., і віддав половину хабара в сумі 50 грн. Про отримання інформації вони повідомили до Роменського МВ УМВС України в Сумській області. Коли до території РВК-56 під’їхав автомобіль, працівниками міліції були затримані ОСОБА_4 та ОСОБА_2, при проведенні огляду було виявлено та вилучено згорток з двома кульками із фрагментами бинта з нашаруванням речовини коричневого кольору. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що даний згорток – це «запрєт», наркотик, який він мав передати через працівника РВК-56 для подальшої передачі засудженому ОСОБА_3
Пояснення свідка ОСОБА_7 підтверджуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – оперуповноважених Роменського МВ УМВС України в Сумській області, які пояснили суду, що 19 березня 2009 року до Роменського МВ УМВС України в Сумській області надійшла оперативна інформація про те, що в РВК-56 планується передача наркотичного засобу засудженому через працівника установи. Вони приїхали до РВК-56, куди після обіду під’їхало таксі, з якого вийшов водій та став підходити працівник установи. Ними були затримані ОСОБА_4 та ОСОБА_2, біля автомобіля було виявлено згорток з двома кульками із фрагментами бинта з нашаруванням речовини коричневого кольору. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що даний згорток – це «запрєт», наркотик, який він мав передати через працівника РВК-56 засудженому ОСОБА_3
Із пояснень свідка ОСОБА_10, вбачається, що 19 березня 2009 року вона була запрошена в якості понятої при огляді місця події, бачила на землі згорток, коли його розгорнули там були кульки, ОСОБА_2Г пояснив, що там наркотики.
Аналогічні покази дала суду і свідок ОСОБА_11
Окрім цих доказів, суд першої інстанції послався на акт видачі начальником відділення СПС РВК-56 ОСОБА_5 шматка паперу з номером мобільного телефону та 50 грн., передані йому ОСОБА_3 (а.с. 26)
Згідно протоколу огляду місця події в с. Перехрестівка Роменського району, вбачається, що під час огляду був виявлений та вилучений згорток з двома предметами округлої форми з марлевого бинта з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору. (а.с. 7-23)
Належність речовини до наркотичної, на фрагментах бинта підтверджується висновками судово-хімічної експертизи (а.с. 148-151).
Наведені у вироці докази вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, ст. 307 ч. 2 КК України та ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України та ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України, здобуті органом досудового слідства згідно вимог кримінально-процесуального законодавства і належним чином оцінені судом.
Доводи апеляцій засуджених про грубі порушення норм кримінально-процесуального закону при проведенні досудового та судового слідства, про безпідставне притягнення до кримінальної відповідальності є необґрунтованими і спростовуються наведеними судом доказами.
Що стосується міркування прокурора про неправильність кваліфікації злочинних дій засуджених в частині незаконного обігу наркотичних речовин, то колегія суддів звертає увагу на те, що справа щодо обох засуджених надійшла до суду з обвинувальним висновком про обвинувачення їх у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч. 2, ст.ст. 14 ч. 1, 309 ч. 1, ст. 369 ч. 1 КК України щодо засудженого ОСОБА_3 та ст.ст. 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України щодо ОСОБА_2.
Прокурор, який підтримував обвинувачення, при судовому розгляді справи два рази змінював обвинувачення (а.с. 78, 81, 90, 98 т. 2) 23 грудня 2009 р. та 27 січня 2020р. про необхідність кваліфікації дій засуджених як замах на вчинення злочинів – ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України, ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України, та ОСОБА_2 за ст.ст. 15 ч. 3, 307 ч. 2 КК України.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог ст.275 КПК України суд діяв у межах пред’явленого засудженим обвинувачення і підстав вважати вирок суду незаконним в частині неправильної кваліфікації дій засуджених не має.
Призначаючи засудженим покарання, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України і підстав вважати вирок незаконним в наслідок м’якості призначеного покарання не має. Зокрема зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається, що суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу кожного із засуджених, а саме посередню характеристику ОСОБА_2 та негативну характеристику ОСОБА_3, невизнання вини засудженими суд розцінив як спробу уникнути відповідальності за скоєні злочини.
Проте, призначаючи покарання ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України суд першої інстанції допустив помилку, призначивши вид покарання, який не зазначений у санкції ч. 1 ст. 369 КК України, тому вирок в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 1 березня 2010 року відносно ОСОБА_3 в частині призначення покарання змінити.
Призначити ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 1 КК України покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за злочин передбачений ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 3, 307 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції у виді позбавлення волі строком на шість років без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком суду від 25.05.2004 р. і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців без конфіскації майна.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни, апеляції Роменського міжрайонного прокурора, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 – без задоволення.
СУДДІ:
Безверхий О.М. Пархоменко О.М. Олійник В.Б.