Справа №22ц-8135/10 Головуючий в I інстанції – Галічий В.М.
Категорія 57 Доповідач – Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2010 року
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення допомоги , -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради про поновлення строку звернення до суду, про визнання бездіяльність управління протиправною, зобов’язання відповідача зробити перерахунок недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, обгрунтовуючи свій позов тим, що через бездіяльність відповідача вона отримувала протягом липня 2007 р. – травня 2009 р. щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в значно меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2010 року позовні вимоги задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду з позовом, зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради зробити позивачці перерахунок фактично отриманої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по31.12.2007 року згідно ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради та ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування постанови суду та прийняття нового рішення по справі: позивачка про задоволення позову, а відповідач про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, і у зв’язку з цим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно ч.1 ст.15 вищезазначеного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію частини 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 ч.2 ст.56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менш 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМ України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007(справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України №2811-ХII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463, 00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснював позивачці з 09.07. 2007 року по 31.12.2007 р. у розмірах значно менших, ніж встановлено ст.62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Відтак суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність здійснення перерахунку допомоги за цей час.
Виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» було викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень», а п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону було викладено у такій редакції: «3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 %, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 201- року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були визнані неконституційними, тому протягом 2008 р. відповідачем проводилися виплати допомоги у розмірі визначеному законом і вимоги позивачки про перерахунок допомоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 р. встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою працездатністю та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р., зі змінами та доповненнями, з 1 січня 2009 р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 75% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.
Таким чином, протягом 2009 р. відповідачем також правомірно позивачці виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розрахована у встановленому законом розмірі, а тому позовні вимоги щодо перерахунку допомоги за 2009 р. задоволенню не підлягають.
Не заслуговує на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що рішення Конституційного Суду України не може бути реалізоване через відсутність додаткового фінансування на допомогу по догляду за дитиною, оскільки зазначені обставини не є перешкодою для відновлення порушених прав позивачки на підставі чинного законодавства.
Не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, якими регулювалися правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки базуються на неправильному розумінні вищевикладеного законодавства, яким щорічно було врегульовано дані правовідносини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування постанови суду, судом апеляційної інстанції не встановлено, тому постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську та ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.
Судді