УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-8068/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Башмаков Є.А.
Категорія –57 Доповідач – Петренко І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Петренко І.О.
суддів – Котушенко С.П., Козлова С.П.
при секретарі – Кермовій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року вищевказаний адміністративний позов був задоволений частково; визнані неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року без урахування підвищення, встановленого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська здійснити позивачці перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_1 у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року, з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами; в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаної постанови з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, яка має статус дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Жовтневого району м. Дніпропетровська і отримує пенсію за віком, що в період з 2007-2009 р.р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У.
П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону № 489-У.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
З 1 січня 2008 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пп.2 п.41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За вищевикладених обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосовно нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, є обґрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під час прийняття постанови, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України, суддя вирішує, чи є фактичні дані, що стосуються пропущення строку звернення до суду, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
В силу ч.2 ст. 100 КАС України якщо суддя визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд першої інстанції, враховуючи, що вимоги позивачки ґрунтуються на нормах Конституції України, що гарантують забезпечення соціальних виплат певним категоріям громадян, в тому числі і позивачці, яка має правовий статус, визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а її право на отримання підвищення до пенсії регламентовано та захищено імперативними нормами Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також беручи до уваги, що відповідач у позасудовому порядку донарахування та виплату належних позивачці до сплати сум не здійснює, чим порушує права позивачки на отримання таких виплат, та наявність кореспондуючого обов’язку держави щодо здійснення таких виплат, прийшов до висновку про можливість визнати причини пропуску позивачкою строків звернення до суду з позовом поважними.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст. 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Приведені в апеляційній скарзі доводи Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 304-1,307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Судді
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7835/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Башмаков Є.А.
Категорія –57 Доповідач – Петренко І.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
11 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Петренко І.О.
суддів – Котушенко С.П., Козлова С.П.
при секретарі – Кермовій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії, стягнення суми,-
Керуючись ст. ст. 303, 304-1,307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська відхилити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Судді