Справа № 22ц-7582/10                            Головуючий у І інстанції Бондарьова Г.М.

Категорія  53                                               Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Лаченкової О.В., Волошина М.П.

                       при секретарі –  Керімовій Л.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року за позовною заявою  ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

    В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ставить питання про скасування рішення Першотравенського міського суду від 29.04.2010 р., яким визнано незаконним наказ № 2313-к від 12.08.2009 р. про звільнення ОСОБА_2, її поновлено на посаді старшого касира Першотравенського відділення Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», стягнуто на користь ОСОБА_2 з банку середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 21127 грн. 35 коп., моральну шкоду 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах місячного заробітку у розмірі 2539 грн. 90 коп. Стягнуто з відповідача судовий збір 219 грн. 77 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

    Апелянт посилається на те, що судом неналежним чином було досліджено питання щодо порушення позивачкою правил здійснення операцій з матеріальними цінностями та наявність у її діях вини, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

    Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 17.09.2001 р. працювала у Першотравенському відділенні Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» касиром, а з 21.04.2003 р. старшим касиром.

    Наказом Дніпропетровської дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2313-к від 12.08.2009 р. позивачка була звільнена з роботи у зв’язку із втратою довіри відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України.

    Перевіряючи відповідність здійсненого звільнення діючому законодавству, яким регулюються дані правовідносини, суд обґрунтовано дослідив та прийняв до уваги обставини допущеного позивачкою порушення, характер її вини, попередню роботу позивачки у відповідача, її тривалість і обґрунтовано прийшов до висновку, що допущене позивачкою порушення та обставини, при яких воно було допущене, не є співмірними з застосованим відповідачем заходом стягнення.

    Звільнення відповідачки не відповідає положенням ч.3 ст.149 КЗпП України, згідно з якими при обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

    Відносно позивачки не було надано доказів про наявність допущених порушень і наявність стягнень за час роботи з 2001 р. Судом достатньо приділено уваги перевірці причин та обставин допущеної помилки і висновки суду щодо визнання незаконним звільнення узгоджуються з положеннями п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.

    Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не дав правової оцінки факту викривлення позивачкою звітності, внесенню нею до службових документів неправдивої інформації та приховування від керівництва невідповідності даних обліку фактичним залишкам коштів в касі, що і є вчиненням винних дій у вигляді порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями та є достатньою підставою для звільнення у зв’язку з втратою до неї довір»я, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Сам по собі проступок не є підставою для звільнення працівника без врахування інших чинників, зазначених в ч.3 ст.149 КЗпП України. Судом обґрунтовано було взято до уваги час здійснення банківської операції, стан здоров»я, виправлення помилки, відповідальне  відношення позивачки до допущеної помилки і усвідомлення нею своїх дій.

    Посилання в апеляційній скарзі на процесуальні порушення не впливають на правильність висновків суду.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307, 308  ЦПК України, колегія суддів

                                                                        ухвалила:

    Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

    Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді