Справа № 22ц-7488/2010 Головуючий у І інстанції Спаї В.В.
Категорія 53 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Лаченкової О.В., Волошина М.П.
при секретарі – Керімовій Л.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2010 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа – державне підприємство «Інформаційний центр», про захист прав споживача,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа державне підприємство «Інформаційний центр», про захист прав споживача, в якому ставить питання про визнання недійсним кредитного договору, стягнення відшкодування збитків, визнання недійсним договору поруки, зняття обтяжень з автомобіля, вилучення запису про обтяження.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2010 р. позовну заяву повернуто позивачу з посиланням на те, що наданий позивачу кредит не відноситься до кола споживчих, отже, правовідносини не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», тому позов повинен подаватися відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України за місцезнаходженням банку.
Погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.
У п.11 кредитного договору зазначено, що спори підлягають вирішенню у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.
Разом з тим, діючим законодавством не забороняється в таких випадках звертатися за захистом своїх інтересів до судів загальної юрисдикції, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про третейські суди» ці суди є недержавними органами, а їх рішення згідно до ст.ст.45,50 цього Закону не ухвалюються Іменем України і є обов’язковий до виконання лише для сторін третейського провадження.
Як вбачається із 2.4 кредитного договору від 21.08.2008 р., цільове призначення кредиту – придбання транспортного засобу.
Відповідно до п.23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - це договір про надання кредитодавцем споживачеві коштів для придбання продукції.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 р. №5 /з наступними доповненнями/, що містяться у п.2, відносини, які регулюються Законом, є ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян.
Зважаючи на те, що кредитний договір, укладений між ПАТ «Альфа-Банк» і позивачем ОСОБА_1 носить саме такий характер, тобто кошти були отримані на придбання транспортного засобу, правовідносини між сторонами врегульовані також і Законом України «Про захист прав споживачів», отже, позивач має законні підстави звернутися до суду за місцем своєї реєстрації.
Крім того, з наявних у справі копій документів вбачається, що кредит оформлявся у відділенні банку «Дніпропетровське №1», де знаходяться всі документи відносно договору, а не у м. Києві за юридичною адресою банку.
Зазначені обставини свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 303, 307, п.4 ст.311 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2010 року скасувати.
Направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді