Справа 22ц-7204

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Жмайло Н.В.

Доповідач Басуєва Т.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня 04 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Лещинській О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради про визнання дій неправомірними стягнення допомоги, –

В С Т А Н О В И В:

Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року задоволено частково позовні вимоги про визнання дій неправомірними стягнення допомоги, стягнуто на користь позивача допомогу на оздоровлення за 2008, 2009 роки.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення проти постанови тим, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про задоволення позовних вимог за 2008, 2009 роки є правильним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Постанова суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ ( далі Закон № 796-ХІІ ) позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI текст ст. 48 Закону № 796-ХІІ викладено в наступній редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п. п. 11 п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Суд першої інстанції вірно визначився, що позивачу відповідачем було нараховано та виплачену одноразову допомогу вже після того, як внесення змін до Закону № 796-ХІІ Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік, визнано неконституційним, і тому дії відповідача щодо нарахування та виплати одноразової допомоги на оздоровлення в 2008 році не відповідно до положень Закону № 796-ХІІ, а в розмірі встановленому в Постанові КМУ №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу  на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.

Що стосується позовних вимог за 2009 рік, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» статтею 71 надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але на виконання даної норми Кабінетом Міністрів України не було зроблено ніяких дій, у зв’язку з чим дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги на оздоровлення не у відповідність до ст. 48 Закону № 796-ХІІ є неправомірними і тому суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Проте, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини ( в тому числі – ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ), та визнавши дії відповідача неправомірними, суд повинен був зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману одноразову допомогу на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХІІ, за 2008, 2009 роки, не зазначаючи її розмір, у зв’язку з чим в цій частині постанова суду підлягає зміненню з виключенням з резолютивної частини постанови розміру недоотриманої одноразової допомоги на оздоровлення. В іншій частині постанову суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 315 ЦПК України апеляційний суд, –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради – задовольнити частково.

Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2009 року – змінити, виключити з резолютивної частини постанови зазначення розміру недоотриманої допомоги на оздоровлення – 3 300 грн.

Рішення оскарженню не підлягає.

        Судді: