У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4610/10 Головуючий 1 інстанції – Слюсар Л.П.
Категорія 37 Доповідач – Максюта Ж.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Максюти Ж.І., Лаченкова О.В.
при секретарі – Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровської області про визнання права власності на частину домоволодіння і земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні власністю, витребування документів, скасування запису про реєстрацію фізичної особи та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання і передання обов’язку набувача за договором довічного утримання іншій особі,-
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на частину домоволодіння і земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні власністю, витребування документів, скасування запису про реєстрацію фізичної особи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 31 серпня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного утримання, який посвідчений державним нотаріусом під реєстровим номером №2-2366, за умовами якого ОСОБА_1 М передала у власність ОСОБА_4 належні їй на праві власності 45\100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 789 кв.м., а ОСОБА_4 в свою чергу зобов’язався повністю утримувати ОСОБА_1, а саме забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою, залишити в її довічному безкоштовному користуванні всю частину домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, після своєї смерті він залишив заповіт на ім’я ОСОБА_2, відповідно до якого заповів все своє рухоме та нерухоме майно, а також права та обов’язки , що належали йому на момент складання заповіту, а також права та обов’язки, що будуть належати йому на день його смерті, оскільки після смерті чоловіка позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, мала наміри виконувати умови договору довічного утримання, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки відповідачі по справі перешкоджають її доступу в домоволодінні, відмовляються від її допомоги, та утримують право установчі документи тому вона вимушена звернутись до суду з вищевказаним позовом.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою про розірвання договору довічного утримання і передачу обов’язку набувача за договором довічного утримання іншій особі, посилаючись на те, що після смерті її сина ОСОБА_3,24 серпня 2006 року, вони з відповідачкою ОСОБА_2, яка є спадкоємицею по заповіту після смерті чоловіка, не змогли домовитись, щодо виконання умов договору довічного утримання, який вона, ще у 1993 році уклала зі своїм сином, а тому просила суд припинити договір довічного утримання.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпродзержинська від 24 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково
Зобов’язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 документи на 45\100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Дніпропетровську, технічний паспорт на домоволодіння, АДРЕСА_1 у місті Дніпропетровську, домову книгу, держаний акт про право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_4, другий екземпляр договору довічного утримання ОСОБА_1, реєстраційне посвідчення Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації про право власності ОСОБА_4 на 45/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Дніпропетровську.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1.
Вирішено питання про розподіл судових витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а її позов задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що 31 серпня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом (ч.1а.с.14) За умовами якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_4 належні їй на праві власності 45\100 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 у місті Дніпропетровську, на земельній ділянці площею 789 кв.м., а ОСОБА_4 в своє чергу зобов’язався повністю утримувати ОСОБА_1 забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом та необхідною допомогою, залишити в її довічному безкоштовному користуванні всю частину домоволодіння, вартість матеріального забезпечення в місяць визначили 20000 крб. договір довічного утримання було зареєстровано в ДМБТІ 30.09.1993 року
06 квітня 2006 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно, а також права та обов’язки належні йому на момент складання заповіту, а також права та обов’язки, що будуть належати йому на день його смерті заповідав своїй дружині ОСОБА_2 (том 1 а.с.16)
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть т.2 а.с.17)
Після його смерті з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_2, та ОСОБА_1
Позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки відповідачка не надає до нотаріальної контори правоустановлюючи документи на будинок та земельну ділянку та інші.
Вказані обставини не заперечувались сторонами.
Відповідно до вимог стаття 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду, на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини, або на вимогу набувача (частина 1 стаття 755 ЦК України).
Факт невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за договором довічного утримання ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не бажає, щоб умови договору довічного утримання виконувала саме ОСОБА_2, оскільки між ними склалися неприязні стосунки, а тому просила суд припинити договір довічного утримання та обов’язки набувача передати онуку ОСОБА_6.
Відповідно до вимог ч.2 ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача, а тому суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволені її зустрічного позову.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов’язання відповідачів передати їй право установлюючи документи, які необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відмовивши в решті позовних вимог, як таких, що передчасно заявлені.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним залишити рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2010 року без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст.303,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпродзержинська від 24 березня 2010 року – без змін
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: