УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2951/10                         Головуючий 1-ої інстанції – Овчаренко Н.Г.

Категорія - 42                                     Доповідач – Демченко Е.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Басуєвої Т.А.

    суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.

    при секретарі – Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення  Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 січня 2010 по справі  за позовом Виконавчого комітету Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради до ОСОБА_1, треті особи – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району м.Дніпропетровська, Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук, про виселення без надання іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кіровської районній у місті Дніпропетровську ради (далі – виконком Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради), треті особи – Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району м. Дніпропетровська (далі – КВ ЖРЕП Кіровського району), Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук (далі – Інститут ЗГ УААН), про визнання відмови у видачі ордера на житлове приміщення недійсною та зобов’язання видати ордер на квартиру, -

                    в с т а н о в и л а :

    В травні 2005 року виконком Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення останньої з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, мотивуючи його тим, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за місцевою радою, вони не надавали згоди на вселення в квартиру відповідачки, ордер на спірну квартиру не видавався. Вважають, що ОСОБА_1 самовільно, у відсутність ордеру, вселилась в дану квартиру, а тому просять задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі.

    У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до виконкому Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання відмови у видачі їй ордеру на квартиру АДРЕСА_1 недійсною та зобов’язати відповідача за зустрічним позовом видати їй ордер на дану квартиру, зазначаючи, що 20 лютого 2004 року спільним рішенням профкому і адміністрації Інституту ЗГ УААН за №7 спірна квартира була надана їй. 24 лютого 2004 року адміністрація Інституту ЗГ УААН звернулося до виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради з листом, у якому просила видати на її ім’я ордер на дану квартиру. Останні відмовили у видачі ордера на спірну квартиру. Вважає, що відмова у видачі їй ордера на квартиру є недійсною, а тому просить задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

      Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2010 року позовні вимоги виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради задоволено, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

    В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, в задоволенні позовних вимог виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровське ради відмовити, вказуючи на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального й процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, в приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

    Статтею 58 ЖК України визначено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

    Згідно до вимог ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

    Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську знаходилась у відомчому будинку хлібокомбінату №1. Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27 листопада 1991 року №46 „Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів” власником житлового будинку №94-а по пр.К.Маркса в м.Дніпропетровську є Дніпропетровська міська ради. Будь-яких документів, що підтверджували б перехід даної квартири у відомчий житловий фонд Інституту ЗГ УААН, не має, а тому, колегія суддів вважає, що положення ст.55 ЖК України на спірні правовідносини не розповсюджується.

      За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, а тому, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

    Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

    Судді: