Справа №22ц-22728\10 Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 26 ( 1 ) Доповідач Митрофанова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
03 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Митрофанової Л.В.
суддів: - Михайлів Л.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: – Бондаренко І.В.
за участю: представника відповідача ВАТ «АрсеролМіттал Кривий Ріг» -Діжак Олени Степанівни, представника позивача ОСОБА_6 –ОСОБА_7.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_9 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що працюючи з 1979 року на підприємствах у важких умовах праці отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 24.10.2007р. йому первинно встановлено 20% втрати професійної працездатності. При переогляді у 2009 році позивачу було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності безстроково. У зв’язку з отриманим професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він просив стягнути з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в сумі 80 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2010 року позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача ОСОБА_9 20 000. грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати на користь держави. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд при ухваленні рішення не взяв до уваги тих обставин, що позивач незначний період працював на підприємстві ВАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» та визначений судом розмір моральної шкоди є необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «АрселорМіттіл Кривий Ріг» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 з 03.04.1979 року працював в шкідливих умовах праці на шахті РУ ім. Кірова та ВАТ «АрселорМіттіл Кривий Ріг».
Актом №36 від 27.09.2007 року розслідування професійного захворювання, затвердженого в.о. головного Державного санітарного лікаря Саксаганського району м. Кривого Рогу встановлена причина зазначених професійних захворювань – впродовж 26 років 10 місяців підпав під шкідливу дію пилу, що перебільшував ГДК через недосконалість робочих місць та які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював позивач, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 24.10.2007р. первинно ОСОБА_6 встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 20 %. При переогляді 30.11.2009р. ступінь втрати працездатності у позивача збільшилась до 40% та встановлена третя група інвалідності безстроково.
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відшкодування позивачу у зв’язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з матеріалів справи, актом №36 від 27.09.2007 року розслідування професійного захворювання встановлена причина професійних захворювань позивача – впродовж 26 років 10 місяців підпав під шкідливу дію пилу, що перебільшував ГДК через недосконалість робочих місць та які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював позивач, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» \а.с.12-13\, якою передбачений обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Виходячи з викладеного, доводи ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відсутність вини підприємства у заподіянні ОСОБА_6 моральної шкоди в результаті отриманих ним професійних захворювань є безпідставними, як і посилання що суд не взяв до уваги тих обставин, що позивач працював у відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» лише 5 років і 10 місяців. Оскільки, при визначенні розміру суми моральної шкоди, судом першої інстанції враховано період перебування позивача у шкідливих умовах на підприємстві ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Також спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав та необґрунтованості розміру відшкодування ОСОБА_9 моральної шкоди. Оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв’язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні. Так, позивач неодноразово знаходився на лікуванні в медичних закладах, йому рекомендовано диспансерне спостереження та лікування у невропатолога, терапевта, порушено звичний для нього спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові сили для організації свого життя, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв’язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає в залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано обсяг його моральних стражаднь у зв’язку із профзахворюванням, ступінь впливу шкідливих факторів на позивача інших підприємств на яких він працював, спростовуються висновками суду.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарги не можуть бути підставою для скасування рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: