Справа №22ц-21650/2010 Головуючий в 1 інстанції - Костенко В.В.
Категорія 57 ( 3 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
«04» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Братіщевої Л.А., Турік В.П.
при секретарі : Бондаренко І.В.
Розгляд справи здійснювався згідно вимог ч.2 ст. 197, ст. 304-1 ЦПК України без фіксації судового засідання технічним засобом і виклику осіб, які беруть участь у справі.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ в Дзержинському районі) про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги посилаючись на те, що їй, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 2006 року по 2008 рік відповідачем не виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав; визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії; стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01.01.2006р. по 31.08.2009р. в розмірі 4387грн.; зобов’язати УПФУ в Дзержинському районі нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Дзержинському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня по 31 серпня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано УПФУ в Дзержинському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 01 січня по 31 серпня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік, за період з 01 січня по 09 липня 2007 року, за період з 01 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплачених сум та покладення зобов’язання здійснювати у подальшому зазначені виплати в конкретних розмірах – відмовлено.
Стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені нею судові витрати в сумі 3,40грн.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що судом не було повно та всебічно з’ясовано обставини по справі; не взято до уваги, відсутність доказів в підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку для звернення до суду, неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, а також органу, на який покладено обов’язок з його виплати, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, відсутність коштів для забезпечення таких виплат.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, за наявними у справі матеріалами, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Дзержинському районі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсія за віком, є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має статус «дитини війни».
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 31.08.2009р., що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої їй щомісячної соціальної державної допомоги за вказані періоди.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі
спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1, а з 22 травня 2008 року по теперішній час здійснює підвищення до її пенсії тільки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 6-8), дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У зв’язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми доплат дітям війни не є предметом розгляду цього спору.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо не вирішення судом першої інстанції питання про поновлення позивачу пропущеного нею строку для звернення до суду.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України ухвалено 09.07.2007р., а позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду першої інстанції 25 листопада 2009 року (а.с. 2), то колегія суддів вважає, що вона пропустила річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування їй надбавки до пенсії за період з 09.07.2007р. по 25.11.2008р.
При цьому, колегія суддів враховує, що позивач заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску, оскільки про факт порушення свого права вона дізналася тільки після висвітлення у засобах масової інформації, коли було опубліковано Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у №4 «Віснику Конституційного Суду України». Вважаючи зазначену обставину поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів поновлює ОСОБА_1 цей строк, у зв’язку із чим резолютивну частину постанови, прийнятої судом першої інстанції, слід доповнити.
В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу - задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 лютого 2010 року – змінити.
Доповнити резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів»
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: