Справа-22ц-20880\10 Головуючий у першій інстанції- Шевченко О.В.
Категорія- 37\1\ Доповідач-Митрофанова Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді- Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_2 до Широківської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, третя особа Широківська районна державна нотаріальна контора, про визнання права на обов*язкову частку у спадщині, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, зобов*язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачі звернулись до суду з позовом до Широківської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, третя особа Широківська районна державна нотаріальна контора, про визнання права на обов*язкову частку у спадщині, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, зобов*язання вчинити дії, посилаючись на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла їх бабуся ОСОБА_6, яка заповіла земельну ділянку площею 9,8491 га відповідачці ОСОБА_4 Оскільки вони, як неповнолітні діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року їх батька ОСОБА_7, який був сином ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, згідно ст..1241 ЦК України мають право на обов*язкову долю у спадщині ОСОБА_6, тому просили суд визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке видане Широківською районною державною нотаріальною конторою 04.02.2008 року на ім.*я ОСОБА_4, частково недійсним; зобов*язати Широківську районну державну адміністрацію частково скасувати Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі представник позивачів - ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд дійшов помилково висновку щодо не застосування до спірних правовідносин ст..ст.1241,1266 ЦК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На думку колегії суддів, відмовляючи в позові ОСОБА_2, ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно керувався вимогами ст.ст.1241,1266 ЦК України та дійшов висновку, що спадкоємці, які спадкують за правом представлення, не мають право на обов*язкову частку, оскільки коло обов*язкових спадкоємців у законі визначено вичерпно. Крім того, суд ухвалюючи рішення правильно взяв до уваги роз*ясеня дані в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову Практику у справах про спадкування», згідно якого перелік осіб, які мають право на обов*язкову частку, що визначений ст..1214 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
Як встановлено в суді першої інстанції, батько позивачів ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, раніше ніж його матір - спадкодавець по справі ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Однак, за життя ОСОБА_6 склала заповіт в якому розпорядилась земельною ділянкою площею 9,8491 га на користь відповідачки ОСОБА_4 \а.с.9\.
Тому, в даному випадку при вирішенні спору для з*ясування природи правовідносин сторін суд правильно послався на різні вимогами ст..1241 ЦК України Глави 85 «Спадкування за заповітом» та ст..1266 ЦК України Глави 86 «Спадкування за законом». Дійсно, позивачі відповідно до ст..1266 ЦК України мали б право спадкувати ту частину спадщини, яка належала б за законом їхньому померлому батькові. Оскільки, існує заповіт, відповідно до ст..1241 ЦК України тільки малолітні, неповнолітні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному із них у разі спадкування за законом.
Отже, є обґрунтованим висновок суду, що під спадкуванням за правом представлення є такий порядок спадкування, коли одна особа у випадку смерті іншої, яка є спадкоємцем за законом, а не за заповітом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якщо він був живий на момент відкриття спадщини.
Доводи представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що суд помилково не взяв до уваги тих обставин, що позивачі є спадкоємцями як онуки по праву представлення, оскільки їх батько ОСОБА_7 помер раніше своєї матері та як неповнолітні мають право на обов*язкову частку у спадщині є безпідставними та спростовуються висновками суду першої інстанції.
Згідно вимог матеріального права кожні правовідносини врегульовані відповідною нормою закону. Встановивши в даному випадку правовідносини між сторонами, суд дійшов правильного висновку щодо застосування норм ст..1241 ЦК України, як спадкування за заповітом.
Отже, суд першої інстанції розглядаючи справу в досить повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції по справі ухвалено законне та вмотивоване рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються висновками суду.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: