Справа №2-4258/2010 р.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.05.2010 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: Гайдук Л.П.
при секретарі: Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення умов оплати праці, стягнення заробітної плати,
установив:
09.12.2009 р. позивач звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення умов оплати праці, стягнення заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.10.1979 р. вона була прийнята на роботу на посаду піаніста-концертмейстера ХДАДТ ім. Т.Г. Шевченко за безстроковим трудовим договором. З 17 травня 1999 р. у відповідності з наказом по театру №53-Л від 14.05.1999 р. вона працює на посаді концертмейстера з окладом згідно штатного розладу. З 01.09.2005 р. з урахуванням вимог наказу Мінкультури і туризму України від 18.10.2005 р. №745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» позивачці було збільшено посадовий оклад вдвічі за рахунок введення додаткового коефіцієнту підвищення посадових окладів – 100 %, що застосовується для працівників закладів культури, які мають статус академічних. З 01.01.2009 р. згідно штатного розладу ХДАДТ посадовий оклад позивачки складав 3270,00 грн. на місяць. Наказом по театру №16-Л від 06.02.2009 р. «Про зміни суттєвих умов праці працівників театру» коефіцієнт академічності з посадового окладу був знятий, позивачка була переведена на неповний робочий день з оплатою праці в розмірі 0,25 посадового окладу. Згідно наказу по театру №33-Л від 08.04.2009 р. «Про тимчасові заходи» коефіцієнт академічності позивачці не нараховується, з 12.04.2009 р. відбулось переведення на неповний робочий день з оплатою праці в розмірі 0,25 посадового окладу. З 12 квітня 2009 р. заробітна плата позивачки склала 531,38 грн. на місяць, де 408,75 грн. – посадовий оклад, 122,63 грн. – надбавка за вислугу років, що на 3719,62 грн. менше заробітної плати, яку позивачка отримувала до введення в дію вищевказаних наказів. Вважає, що накази №16-Л та 33-Л незаконними та винесеними з порушенням вимог діючого законодавства України. Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати відноситься основна заробітна плата у вигляді посадових окладів та додаткова заробітна плата у вигляді винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та особливі умови праці. До структури заробітної плати позивачки відносився посадовий оклад, підвищений з 01.09.2005 р. на 100%, надбавка за вислугу років. Проте, в наказах №16-Л та №33-Л зазначено «тимчасово не нараховувати коефіцієнт академічності», що свідчить про те, що керівництво театру помилково не відносить коефіцієнту підвищення посадових окладів для працівників закладів культури, які мають статус академічних до складу основної ЗП, а саме окладу. Згідно описових частин наказів №16-Л та 33-Л, вони винесені на підставі п. 3 розпорядження Першого заступника Голови Харківської ОДА №733 від 12.12.2008 р., проте Прокурором Харківської області 01.07.2009 р. винесено протест на розпорядження, а 20.07.2009 р. протест був задоволений, та розпорядженням першого заступника ХОДА №404 від 20.07.2009 р. виключено п. 3 розпорядження №733 від 12.12.2008 р. Таким чином, повноважень приймати самостійне рішення щодо перегляду умов оплати праці працівників культури керівництво театру не мало. Також позивачка посилається на те, що 08.04.2009 р. її письмово попередили що відповідно до наказу №16-Л її переведено на неповний робочий тиждень – 10 годин на тиждень, слизькій графік роботи згідно репертуару, проте, протягом всієї дії наказу позивачка жодного не була ознайомлена з графіком роботи, скорочення репертуару не відбулось, часи роботи не скоротились. Отже, при повній зайнятості та виконанні тієї ж роботи, позивачка отримує заробітну плату меншу ніж нею відпрацьовано. Вищевказані накази також не були погоджені з профспілкою. Позивачку про введення суттєвих змін умов праці попередили не за два місяці, а за чотири дні. Вона також вказує, що повідомила керівництво про намір їх оскарження, проте її все одно було переведено на неповний робочий тиждень та зменшили заробітну плату. Зміни в організації виробництва і праці в театрі не відбулися, та цей факт не заперечується директором театру. За весь час дії вищевказаних наказів недоотримана позивачкою заробітна плата складає – 30628,41 грн., яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь. Також просить визнати недійсними накази №16-Л та 33-Л, та поновити їй умови оплати праці в розмірі 3270,00 грн.
Відповідач подав в свою чергу письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки театр не є розпорядником бюджетних коштів, а лише отримувачем. Вирішення цього питання є спільним обов’язком управління культури і туризму ХОДА, головного фінансового управління ХОДА, Харківській обласній державній адміністрації, Харківській обласній раді. Театр є неприбутковим закладом культури, не є розпорядником бюджетних коштів, та фінансується на 100 % із місцевого обласного бюджету щодо здійснення виплат ЗП та комунальних послуг. 10.04.2009 р. управлінням культури і туризму облдержадміністрації затверджено новий штатний розклад театру з 12 квітня 2009 р., згідно якого посадові оклади працівників театру встановлені без урахування підвищення за академічність. З метою захисту інтересів працівників, для можливості у 2009 р. здійснювати виплати ЗП працівникам з урахування коефіцієнту академічності, керівництво театру неодноразово зверталось до суб’єктів владних повноважень, розпорядників бюджетних коштів, проте, фінансування театру у 2009 р. було у кілька разів зменшено. Будучи неприбутковою організацією, театр невзмозі здійснювати оплату коефіцієнту за академічність із власних доходів, оскільки це призведе до утворення заборгованості із зарплатні та у розрахунках за комунальні послуги, що може призвести до вимушеного зупинення професійної діяльності театру. Жоден закон не відносить коефіцієнту академічності до посадового окладу та структури заробітної плати, тому керівництво театру (роботодавець) не зобов’язано здійснювати виплату посадового окладу із урахуванням коефіцієнту академічності. Здійснювати фінансування театру у повному обсязі на рівні попередніх періодів є спільним обов’язком розпорядників бюджетних коштів, які всупереч закону безпідставно зменшили фінансування театру у 2009 році. У постанові КМУ від 28.07.2004 р. №968 «Про впорядкування оплати праці працівників державних академічних театрів» раніше було передбачено, що починаючи з 01.01.2005 р. розміри посадових окладів керівних працівників, художнього та артистичного персоналу держакадемічних театрів підвищується на 100 та 30 %. В 2009 р. постанова вже не діяла. Пішовши на зустріч працівникам, з метою морального та матеріального стимулювання їхньої праці, на виконання розпорядження ХОДА №404, було видано наказ №66-Л від 23.07.2009 р. згідно якого працівникам театру у липні був нарахований додатковий коефіцієнт академічності у розмірі 10 % в межах фінансових можливостей театру. Обов*язкова виплата додаткового коефіцієнту до посадового окладу стосується лише національних закладів культури, а ХДАДТ ім.. Т.Г. Шевченко є академічним. Позивач був письмово повідомлений під особистий підпис про майбутні зміни оплати праці більш ніж за 2 місяці, весь цей час отримував ЗП з урахуванням коефіцієнту академічності в такому ж розмірі, як і в 2008 р. Доводи позивача про те, що нібито керівництво театру в односторонньому порядку прийняло рішення з оплат праці не відповідає дійсності, оскільки директором театру ще 23.02.2009 р. було направлено листа головам профспілкових комітетів, але профспілка не прийняла мотивованого рішення стосовно цього питання. Вимоги позивача щодо стягнення з театру недоотриманої ЗП пред’явлені не належному відповідачу, оскільки розпорядниками бюджетних коштів є Харківська державна обласна адміністрація, управління культури і туризму ХОДА, головне фінансове управління ХОДА, та саме ним повинні бути пред’явлені позовні вимоги.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог,у подальші судові засідання не з*явився, причини неявки на які вказує представник відповідача суд не може визнати поважними оскільки не підтверджені належними доказами , про час, дату та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Третя особа в судове засідання не з*явилась, причини неявки суду не відомі, про час, дату та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи в її відсутність суду не надавала.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 02 жовтня 1979 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем Харківським державним академічним драматичним театром ім.Т.Г.Шевченка, працюючи на різних посадах, з 17 травня 1999 року, у відповідності з наказом по театру № 53-Л від 14 травня 1999 року, на посаді концертмейстера з окладом згідно штатного розкладу .
До складу посадових обов’язків ОСОБА_1 входять передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників загальні обов’язки концертмейстера, а також додаткові обов’язки по нагляду за виконанням вокальних, музичних номерів в виставах поточного репертуару; по нагляду за станом та забезпеченням музичного інструменту в виставах «Дуже проста історія», «Експромт», «Ревізор». Крім того, ОСОБА_1 зайнята в якості актриси в виставах поточного репертуару театру «Гамлет. Сни», «Ревізор», «Украдене щастя».
Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п.5.3) та колективним договором театру (п.6.10, додаток №4) позивачці було встановлено 6-ти денний робочий тиждень з ненормованим робочим днем.
Станом на 01.01.2009 року відповідно до штатного розкладу театру заробітна плата ОСОБА_1 складалась із посадового окладу - 3270,00 грн. (довідка театру № 45 від 17.11.2009 року) та 30% надбавки за вислугу років - 981,00 грн.
З 12.04.2009 року наказами по театру № 16-Л від 06.02.2009 року «Про зміни суттєвих умов праці працівників театру» та № 33-Л від 08.04.2009 року «Про тимчасові заходи» «коефіцієнт академічності» з посадових окладів всіх працівників театру був знятий, встановлена оплата труда в розмірі 0,75, 0,5 та 0,25 ставки.
08.04.2009 року ОСОБА_1 шляхом підписання «попередження про зміни суттєвих умов праці» була ознайомлена з наказом по театру № 16-Л від 06.02.2009 року «Про зміни суттєвих умов праці працівників театру» та повідомлена про переведення на неповний робочий тиждень – 10 годин на тиждень, слизький графік роботи згідно репертуару, оплату праці в розмірі 0,25 посадового окладу.
З 12.04.209 року по 01.10.2009 року нараховування зарплати позивачки здійснювалось в розмірі 25% від посадового окладу (408,75 грн.), з 01.10.2009 року – 100% посадового окладу (1635,00 грн.).
Вказані обставини знайшли своє підтвердження при дослідженні в судовому засіданні копій вищезазначених наказів, письмового попередження про зміну суттєвих умов праці, копій табелів обліку робочого часу та розрахункових листів ОСОБА_1
Ч.3 п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92 року передбачено, що зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці в установі, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку
поновити працівникові попередні умови праці.
Перевіряючи дійсні обставини переведення ОСОБА_1 на неповний робочий тиждень, слизький графік роботи згідно репертуару, зміни умов оплати праці та суперечливі твердження сторін по справі, судом досліджені колективний договір театру, Правила внутрішнього трудового розпорядку, копії табелів обліку робочого часу та розрахункових листів ОСОБА_1, копії листів «розподілу роботи» в театрі за 2009 рік, норми часу, необхідного для підготовки спектаклів, репертуар театру за 2009 рік.
В січні 2009 року ОСОБА_1 при повній зайнятості була задіяна в 2 виставах, 5 репетиціях, в лютому 2009 року - в 2 виставах, 6 репетиціях, в березні 2009 року - в 1 виставі, 1 репетиції.
Після переведення на неповний робочий тиждень з оплатою праці в 0,25 посадового окладу ОСОБА_1 була задіяна в квітні 2009 року - в 2 виставах, 3 репетиціях, в травні 2009 року - в 2 виставах, 4 репетиціях, в червні 2009 року - в 1 виставі, 2 репетиціях, в вересні 2009 року в 1 виставі, 5 репетиціях.
Після поновлення повної зайнятості з 1.10.2009 року ОСОБА_1 задіяна в жовтні 2009 року - в 1 виставі, 5 репетиціях, в листопаді 2009 року - в 2 виставах, 5 репетиціях, в грудні 2009 року - в 5 виставах, 2 репетиціях.
Таким чином, суд не може вважати доведеними твердження відповідача щодо суттєвих змін в організації виробництва і праці в театрі, організації праці ОСОБА_1, оскільки докази (репертуар театру за 2009 рік, копії листів «розподілу роботи» в театрі за 2009 рік) ці твердження спростовують.
Порівняльний аналіз табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 з фактичною зайнятістю ОСОБА_1 в виставах, дає підстави для висновку про невідповідність часу відображеному в табелях обліку робочого часу фактично відпрацьованому позивачкою часу, відсутність слизького графіку роботи.
Так, фактичний час, необхідний для підготовки та проведення вистави «Ревізор» складає 8 годин 30 хв. (4 години – тривалість вистави, 3 години 30 хв. – гримірування, 1 година – разгримірування.) , вистави «Гамлет. Сни» - 8 годин 10 хв. (3 години 10 хв. – тривалість вистави, 4 години – гримірування, 1 година – разгримірування) , вистави «Украдене щастя» 6 годин 30 хв. (2 години 30 хв.– тривалість вистави, 3 години. – гримірування, 1 година – разгримірування.). В табелях же обліку робочого часу ОСОБА_1 з 12.04.2009 року в дні її зайнятості в цих виставах проставлений час хитається від однієї до двох годин.
Судом достовірно встановлено та не заперечувалось відповідачем, що режим роботи театру в цілому не змінився, репертуар не скоротився що свідчить про відсутність змін в організації форм та методів праці.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 та її представника, підтверджується текстом наказів, що оспорюються, фактичною підставою для прийняття рішення про зміну умов оплати, переведення на неповний робочий тиждень було зменшення асигнування бюджетних коштів.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про оплату праці» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України .
Умови оплати праці працівників бюджетної сфери, у тому числі і працівників закладів культури, визначаються відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) та галузевого наказу Міністерства культури і туризму від 18.10.2005 року №745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (із змінами).
Згідно Постанови КМУ від 28.08.2004 року №968 умовами оплати праці працівників академічних закладів культури були встановлені додаткові коефіцієнти підвищення граничних розмірів посадових окладів керівних працівників, художнього та артистичного персоналу на 100% та визначений Перелік державних академічних театрів, до яких застосовувалася зазначена норма. До Переліку входить і Харківський державний академічний драматичний театр імені Т.Г.Шевченко.
ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати відноситься основна заробітна плата, яка встановлюється у вигляді посадових окладів, та додаткова заробітна плата – як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та за особливі умови праці.
Оскільки посада концертмейстера театру віднесена до артистичного персоналу, то посадовий оклад ОСОБА_1 був встановлений у чітко визначеному розмірі з урахуванням стовідсоткового коефіцієнта підвищення.
Відповідно до Постанови КМУ від 22.08.2005 року №790 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, академічних закладів культури може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до набрання чинності цією постановою.
Згідно довідки №45 від 17.11.2009 року, наданої відповідачем, підвищений на 100% посадовий оклад концертмейстера ОСОБА_1 було збережено після запровадження вищезазначеної Постанови КМУ №790 протягом більш чотирьох років до 11 квітня 2009 року.
19.12.2008 року своїм листом №14233/0/14-08/13 заступник Міністра праці і соціальної політики України Онищук В.М. повідомив керівництво театру про те, що оскільки підвищені посадові оклади артистичного персоналу театру установлювались у чітко визначених розмірах та були збережені з 01.09.2005 року при запровадженні змін до Постанови КМУ №1298 від 30.08.2002 року (зміни запроваджені Постановою КМУ №790 від 22.08.2005 року) , не має підстав зменшувати їх розміри на даний час а також повідомлено керівництво театру про те, що оскільки підвищені посадові оклади артистичного персоналу театру установлювались у чітко визначених розмірах та були збережені з 01.09.2005 року при запровадженні змін до Постанови КМУ №1298 від 30.08.2002 року (зміни запроваджені Постановою КМУ №790 від 22.08.2005 року) , не має підстав зменшувати їх розміри на даний час, оскільки сформовані з урахуванням підвищень посадові оклади є основною заробітною платою.
Даючи правову оцінку вищезазначеному переведенню та зміні суттєвих умов оплати праці, з урахуванням конкретних обставин , на підставі аналізу наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що воно проведено з грубим порушенням трудового законодавства України.
В порушення вимог п.4 ст.97 КЗпП України, ст. 22 Закону України «Про оплату праці», всупереч умовам Колективного договору театру на 2008-2013 р.(протокол зборів трудового колективу №2 від 15.07.2008 року) рішення про зміну умов оплати праці в театрі в бік погіршення керівником театру було прийнято в односторонньому порядку.
Згідно ч.2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є. Проте накази по Театру № 16-Л від 06.02.2009 року «Про зміни суттєвих умов праці працівників театру» та № 33-Л від 08.04.2009 року «Про тимчасові заходи» не погоджені з профспілкою «Сцена», членом якої є позивачка.
В порушення ч.3 ст.32 КЗпП України про введення змін суттєвих умов праці позивачка була попереджена не за два місяці до їх запровадження, а за чотири дні, 08.04.2009 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 з зазначенням дати ознайомлення на письмовому «попередженні про зміни суттєвих умов праці».
Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Харківського державного академічного драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка різниці в заробітку за час дії наказів в розмірі 30628,41 (тридцяти тисяч шестисот двадцяти восьми) грн.41 коп.
Згідно підведених розрахунків на підставі довідки про отриману заробітну плату ОСОБА_1 №86 від 01.12.2009 року місячна заробітна плата позивачки складає 4251,00 грн.
На підставі вимог п.1 ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 10, 11, 14, п.2 ст. 31, 60, п.1 ст.88, 209, 212 – 215, 224-226, п.2 ст. 367 ЦПК України, ч.1, 3 ст.32, п.4 ст.97 КЗпП України, ч 1, 2 ст. 2, 8, 13, 22 Закону України «Про оплату праці», ч.2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Постановою КМУ від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами), Постановою Кабінету Міністрів України № 968 від 28.07.2004 р., Постановою КМУ від 22.08.2005 року №790 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами), наказом Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 N745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки», ч.3 п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92 року, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко, третя особа: ОСОБА_3 про поновлення умов оплати праці, стягнення заробітної плати задовольнити.
Визнати недійсними накази Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко №16-Л від 06.02.2009 р. «Про зміни суттєвих умов праці працівників театру», №33-Л від 08.04.2009 р. «Про тимчасові заходи».
Поновити ОСОБА_1 посадовий оклад з урахуванням 100% коефіцієнту підвищення посадових окладів для працівників закладів культури, які мають статус академічних в розмірі 3270,00 грн.
Стягнути з Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату в розмірі 30628,41 грн..
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області протягом 20днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: