Справа № 2-4260/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                          11 серпня 2010р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Мірошниченко В.В. при секретарі Булуєвій С.В., за участю  позивача ОСОБА_1, представника відповідача Петрушкевич М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька  про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов’язків отримав професійне захворювання- «хронічний обструктивний бронхіт пилевої етілогії». Пошкодженням здоров’я йому завдано моральну шкоду, яку відповідач відмовляється відшкодовувати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні  позивач підтвердив позов, суду пояснив, що працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов’язків отримав професійне захворювання- «хронічний обструктивний бронхіт пилевої етілогії», яке вперше йому встановлено 12 липня 2002р. Висновком МСЕК від 20 серпня 2002р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 30% безстроково, внаслідок вказаного профзахворювання. Відповідач визначив йому відшкодування матеріальної шкоди, але питання про відшкодування моральної шкоди не вирішив. Пошкодженням здоров’я, внаслідок отриманої травми, йому завдано моральну шкоду, оскільки погіршився стан його здоров’я, що призвело до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв’язків, неможливості продовження активного особистого життя, та потребує додаткових зусиль  для організації  свого життя.

Представник відповідача судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовує лише моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності. Позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, не надав судові медичний висновок про заподіяння моральної шкоди. Крім того, у відповідності зі ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік»                             та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія положень

Закону “Про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007р. ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключена, а тому такі виплати позивачу не повинні здійснюватись.  

Суд вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, при виконанні трудових обов’язків отримав професійне захворювання- «хронічний обструктивний бронхіт пилевої етілогії», яке вперше йому встановлено 12 липня 2002р. (а.с. 12)

 Висновком МСЕК від 20 серпня 2002р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності на 30% безстроково, внаслідок вказаного профзахворювання. (а.с. 10-11)

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції від 23 вересня 1999 р.).

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 34 ч.3 вказаного Закону (в редакції від 23 вересня 1999 р.) сума страхової виплати за моральну шкоду не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Приймаючи до уваги, що ч. 3 ст. 34 Закону  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції від 23 вересня 1999 р.) виключено на підставі Закону від 23 лютого 2007 р., а також враховуючи  глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь  втрати  ним  професійної  працездатності,  суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача  9 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок профзахворювання, суд не може, оскільки це ствердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того, рішенням  Конституційного Суду України від 27 січня 2004р. по справі № 1-9/2004 встановлено, що ФССНВВ зобов'язаний відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, всім потерпілим, в тому числі у випадку встановлення тимчасової, стійкої часткової або повної втрати професійної працездатності.

 Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимоги про відшкодування шкоди здоров'ю та вимоги про стягнення моральної шкоди строки позовної давності не поширюються.

Суд також не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що у відповідності зі ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік»                             та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія положень Закону “Про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007р. ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключена, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

          Положення ст. 21, 28, 34 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у редакції, що діяла до прийняття Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачали обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

          За змістом ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у т.ч. виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення МСЕК вперше стійкої втрати працездатності.

         В судовому засіданні встановлено, що позивачеві вперше стійка втрата професійної працездатності внаслідок профзахворювання встановлена висновком МСЕК від  20 серпня 2002р., і саме з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди.

         Дійсно, ст. 77 п. 27 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік»                             та ст. 71 п. 22 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія положень Закону  “Про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  від  нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 р.  ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключена, але право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до прийняття цих законодавчих актів, що є підставою для часткового задоволення позову.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  21, 28, 34  Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції Закону від 23 вересня 1999р.),  ст. 5, 268 ЦК,  ст.  213-215 ЦПК, суд

                                                  В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька  про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

         Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька  на користь ОСОБА_1 одноразово 9 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

          Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів з дня його проголошення.

          Суддя:                                                               В.В. Мірошниченко.