Справа № 2-4221/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                        11 серпня  2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Мірошниченко В.В., при секретарі Булуєвій С.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у  м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2010 р.р., -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2010 р.р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, ліквідатор на ЧАЕС, в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», належить до інвалідів війни, та на підставі ч. 5 ст. 13 вказаного закону має право щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Таким чином, позивачу повинно було бути виплачено: 2008 р. – 481грн. (мінімальна пенсія за віком) ? 8 – 4000 грн. (проведені виплати) = 3 448 грн.,  2009 р. – 498 грн. (мінімальна пенсія за віком) ? 8 – 430 (проведені виплати) = 3 554 грн., у 2010 році – 706 грн. (мінімальна пенсія за віком) х 8 – 480 грн. (проведені виплати) = 5 168грн.  В зв’язку з чим, позивач звернувся до УПТСЗН Петровської районної у м. Донецьку ради з прохання здійснити йому вказану виплату відповідно до вимог закону, але йому було відмовлено. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та стягнути на його користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008-2010 р.р. у розмірі 12 170 грн.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої вимоги і їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача  в  судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що виплати передбачені Законом України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач отримав в розмірах, встановлених відповідними статтями законів України, а тому такі вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, ліквідатор аварії на ЧАЕС, в зв’язку з чим перебуває на обліку в Петровському УПТСЗН.

Згідно довідки, наданої відповідачем, позивачу нарахована і виплачена щорічна одноразова допомога до 5 травня за 2008р.- 400грн.; за 2009р.- 430грн.; за 2010р.- 480грн.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому позивач має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня виплачувати ветеранам війни разову грошову допомогу у кратному співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. Для інвалідів війни 2 групи це вісім мінімальних пенсій за віком.

Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги, встановлених іншими законами, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено.

Статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З метою реалізації положень Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 18.02.2004р. № 177, якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Тому окремими статтями законів України про Державний бюджет України встановлювалися розміри разової грошової допомоги для категорій отримувачів, яким у відповідному  бюджетному році передбачена грошова допомога до Дня Перемоги.

Для інвалідів війни 2 групи   розміри грошової допомоги становлять:

2008     рік - 400 грн. на підставі ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанова Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2009     рік - 430 грн. на підставі ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2010     рік - 480 грн. на підставі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту", постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 07.04.2010 р. "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет    України    призначаються    будь-які    видатки    держави    на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. При цьому держава прагне до збалансованості бюджету України.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Згідно п.5 ч. І ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України.

Відповідно до п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Згідно з Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" та положення пункту 20 розділу II Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо розміру щорічної разової допомоги відповідно до Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вказаних вище рішень, тобто вже після того як управління праці та соціального захисту здійснило виплату щорічної грошової допомоги. При цьому додаткових вимог стосовно порядку його виконання не визначено.

Витрати на виплату пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 р. № 6-рп/2007 , не враховані в Законі України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Тому, взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат, надання пільг та компенсацій згідно з цим Рішенням можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання в тому, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат передбачених Законом України " Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту", а також те, що позивач отримав зазначені виплати в розмірах, встановлених відповідними статтями законів України про Державний бюджет України, а тому вимоги позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 79, 80, 81  ЦПК, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим,   звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13 17 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Статтею 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.95, п.3,п.6 ст.116 , ст. 117 Конституції України, постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008р. "  ст.ст. 15, 213-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у  м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2010 р.р. відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти  днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                              В.В. Мірошниченко.