Справа № 22ц-2883/2010 Головуючий у 1 інстанції – Мороз К.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР В.С.,
при секретарі:
РАЧОВІЙ І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова про перерахунок щомісячної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова щодо виплати ОСОБА_5 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі віднесеної до категорії 1, в меншому розмірі, ніж визначено ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 15 лютого 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 15 лютого 2010 року, зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_5 перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 15 лютого 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 15 лютого 2010 року; в задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними щодо порушення ст.ст. 49,54 ч.4, 67 ч.3 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова провести перерахунок її пенсії як учаснику ліквідації на ЧАЕС згідно ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 зазначеного Закону, задовольнивши її вимоги в повному обсязі.
Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з”ясування всіх обставин справи.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона не має права на перерахунок пенсії згідно ст.54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з того, що отримує пенсію за віком. Зазначає, що громадянин сам вправі обирати, на якій пенсії йому перебувати.
28 січня 2010 року вона зверталась до відповідача з проханням встановити розмір її пенсії не нижче за мінімальний розмір пенсії, передбачений Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплатити різницю в пенсії, починаючи з 22 травня 2008 року, проте їй було відмовлено.
Неперерахування та невиплата пенсії, передбаченої ст.54 зазначеного Закону, на думку апелянта, є протиправною, оскільки органи державної влади мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов”язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.5-7).
ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова і отримує пенсію за віком, призначену згідно з Законом України ”Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування(а.с.9,12,25-28).
Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій відповідача в частині нездійснення виплати державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов”язання відповідача провести перерахунок і здійснити виплату державної пенсії відповідно до ст.54 Закону, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 отримує пенсію не у відповідності з зазначеним Законом, а згідно ст.27 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, тому положення ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не розповсюджуються на позивача.
З таким висновком погоджується апеляційний суд.
Статтею 49 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 54 Закону визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до категорії 1, а саме пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки ОСОБА_5 отримує пенсію за віком згідно Закону України ”Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, за призначенням пенсії по інвалідності, як інваліду 2 групи, щодо якої встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, позивач до відповідача не зверталась і пенсія по 2 групі інвалідності згідно ст. 54 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй не призначалась, тому положення ст.54 даного Закону про те, що розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою по 2 групі інвалідності 8-ми мінімальних пенсій за віком не можуть бути застосовані у даному спорі, відповідно, вимоги позивача в цій частині є безпідставними і необгрунтованими, а рішення суду першої інстанції відповідає нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апелянта про те, що вона зверталась з заявою до відповідача про встановлення розміру її пенсії не нижче мінімального розміру пенсії, передбаченого ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , не є доказом того, що це була заява про призначення іншого виду пенсії, за іншим законом, і що така пенсія їй призначена, тому на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
Також апеляційний суд враховує, що ст.53 даного Закону передбачено виплату додаткової пенсії незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу, тому нарахування і виплата позивачу додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до її пенсії за віком здійснена відповідно до зазначених норм Закону і цим права позивача не порушені.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303,304-1, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: