Справа № 2-215/2010р.

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня    2010 року  Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:  

                                      головуючого судді  -   Іващенка А.І.

                                      при секретарі           -   Шевкун О.Є.

           за участю:         позивача     ОСОБА_1

              представника позивача    –   ОСОБА_2 .

   відповідача-   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1  до  ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

        В С Т А Н О В И В:

Позивачка  ОСОБА_1  звернулася до суду із позовом до відповідача  ОСОБА_3  про стягнення коштів у розмірі 7925,1 гривень, мотивуючи позовні вимоги тим, що  в квітні 2010 року  між нею  та відповідачем  була проведена зустріч з приводу купівлі будинку, після чого вона на прохання відповідача передала  йому кошти  у сумі 1000 дол.США, які вважає позикою. 30 квітня 2010 року вона зверталась до відповідача повернути їй кошти, проте відповідач відмовляється їх повертати та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 1000 дол.США та судові витрати.

У судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1  заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити  в повному обсязі та надала  пояснення, що дійсно мала намір  придбати будинок у ОСОБА_3 між ними було досягнута усна домовленість про  ціну, але в подальшому вона відмовилась купувати даний будинок, оскільки в неї не вистачило коштів. Вважає, що кошти позичила до моменту купівлі будинку і в подальшому ця сума повинна була  зарахована в вартість будинку.

У судовому засіданні  відповідач ОСОБА_3  заявлені вимоги не визнав в повному обсязі та дав пояснення, що він вирішив продати свій будинок для чого помістив оголошення в газеті. В квітні місяці 2010 року до нього звернулась ОСОБА_1 зі своїм чоловіком і після того як було оглянуто будинок вона сказала, що він їй сподобався і вона має намір його купити за умови, що протягом одної неділі він повинен був його звільнити. Оскільки він зазначив, що для цього йому необхідно буде купити будинок в іншому районі, і позивач для підтвердження своїх намірів 23.04.2010 року дала задаток 1 тисячу доларів США в присутності його дружини про що він надав відповідну розписку. Між ними було домовлено, що ця сума буде в подальшому увійде в вартість будинку. Оскільки ОСОБА_1 наполягала, щоб він як в найкоротший термін звільнив будинок, в цей же день він  в Н-Сіверському МБТІ він сплатив кошти за інвентарізаційні роботи а на наступний день поїхав до м.Бобровиця  для придбання  житла для своєї сім’ї. В цей же день він в м.Бобровиця  вніс 700 дол.США задатку та 300 дол.США сплатив ріелтору.  Пізніше йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що вона відмовляється купувати його будинок та наполягала на поверненні задатку. Своїми діями позивачка поставила його в дуже скрутне становище, оскільки він не продав свого будинку в м.Новгород-Сіверський та пропав його задаток  який він вніс у м.Бобровиця.  Також зазначив, що ніяких грошей у позивачки не позичав  та відповідних розписок позики не надавав. Таким чином, позивачка сама винна у порушенні умов договору про наміри купівлі-продажу будинку  і повинна нести відповідальність.

Представник  позивача  ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_1   просив задовольнити та зазначив, що йому дуже дивно, що відповідач відмовляється їх повернути та згідно закону безпідставно набуте майно повинно бути повернуте потерпілому.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4  дала показання, що вона  дуже добре знає відповідача ОСОБА_3   оскільки їй було відомо, що він продає будинок і  в нього вона купила прихожу, шкаф та інші речі більш ніж на  три тисячі гривень.

Заслухавши доводи сторін  та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що позов задоволенню  не підлягає з наступних підстав підстав.

    Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що між сторонами мала місце усна домовленість щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу будинку за адресою АДРЕСА_1. За вказаним договором ОСОБА_1  передала ОСОБА_3   1000 долларів США у рахунок належних з Покупця за договором купівлі-продажу будинку  платежів на підтвердження зобов’язання щодо укладання договору купівлі-продажу  будинку  і на забезпечення його виконання про що є відповідна  розписка (а.с.21)

 Попередній договір у визначеному ст.635 ЦК України порядку та формі між сторонами не укладався. Усні наміри відповідача продати, а позивача  купити нерухоме майно в супереч вимогам ч.4 ст.203, п.4 ч.1 ст.208, ст.657 ЦК України письмово не оформлені, договірні відносини купівлі-продажу нотаріально не посвідчені та державній реєстрації не піддані.

Дані обставини сторонами не заперечуються.

Пізніше ОСОБА_1   відмовилась купувати дом, як вона зазначила в судовому засіданні по причині того, що в неї не було відповідної суми грошей.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Ст.571 ЦК України передбачає  правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком.

Так відповідно до ч.1 даної статті, якщо порушення зобов’язання  сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Таким чином, позивачем не було надано належних доказів того, що вона з відповідачем уклала договір позики, дана обставина навпаки спростовується поясненнями самої позивачки, відповідача, свідка та іншими матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають в повному обсязі в зв’язку з їх недоведеністю тому  в їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.570, 571 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 60, 213- 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позову ОСОБА_1  до  ОСОБА_3   про стягнення коштів – ВІДМОВИТИ.    

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Головуючий:                                                          А.І.Іващенко

Справа № 2-215/2010р.

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня    2010 року  Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:  

                                      головуючого судді  -   Іващенка А.І.

                                      при секретарі           -   Шевкун О.Є.

           за участю:         позивача     ОСОБА_1

              представника позивача    –   ОСОБА_2

   відповідача-   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1  до  ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

 В С Т А Н О В И В :

    Відповідно до ч.3 ст.209  ЦПК України  складання повного рішення  відкладається  до п’яти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 571 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 60, 213- 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позову ОСОБА_1  до  ОСОБА_3   про стягнення коштів – ВІДМОВИТИ.    

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Головуючий:                                                          А.І.Іващенко