РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Горщар А.Г.

при секретарі Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі про зобов`язання стягнення заборгованості недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -

встановив:

Позивачки звернулась до суду з позовом, в якому просили стягнути з управління Пенсійного фонду України у Полонському районі (далі Управління) невиплачені для них в повному об'ємі як дітям війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1.01.2006 року по 1.06.2010 року.

В обґрунтуванню вимог  вказували, що вони мають статус дітей війни і  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV з наступними змінами  Управління повинно виплачувати для них підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак цього обов’язку відповідач не виконує.

В судове засідання  позивачки не з'явилась, подали заяву про підтримку своїх вимог та просили слухати справу у їх відсутності.

Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, який на його думку не підлягає задоволенню, та просив розгляд справи проводити без участі представника Управління.

Дослідивши письмові докази суд вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає позов слід задовольнити частково.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають статус - дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV з наступними змінами  - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року, та внесеними змінами від 19.01.2006 року було відповідно зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та потім відновлено. При цьому законодавець зазначив, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 щойно вказаного Закону запроваджуються з 1 січня 2006 року  поетапно,  за  результатами  виконання бюджету  у  першому  півріччі,  у  порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів  України  за  погодженням  з  Комітетом  Верховної  Ради України з питань бюджету".

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційним не визнавався. Тому правові підстави для задоволення вимог позивачок щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання провести перерахунок та виплатити соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни за 2006 рік відсутні, тобто в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року  пунктом 12 статті 71 постановлено зупинити дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року N 6-рп/2007  дане положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційним.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року в статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" внесені зміни. Зміст цієї статті викладений в наступній редакції - дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі       надбавки, встановленої для учасників війни.  

          Ветеранам війни,  які мають право на отримання підвищення  до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього  Закону  та  Закону  України  "Про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту"  дане  підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008  внесення зазначених змін також визнано неконституційним.

    Відповідно до ст. 152 Конституції України, а також до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Отже, з дня визнання неконституційними норм законів про бюджет на 2007 та 2008 роки ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як "діти війни",  поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність,   установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

        Керуючись наведеним ст.10,60, 212-215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Полонському районі  здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дітям війни для ОСОБА_1, ОСОБА_2 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 1 червня 2010 року   в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно.

Мінімальну пенсію за віком слід обчислювати виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого законами про Державний бюджет України на 2007-2010 роки.  

В решті позовних вимог – відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до  апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту його проголошення, та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий __________________