ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.08.2010 року Справа № 01-10/8-99
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
секретар судового засідання Антонова І.В.
за участю представників сторін: у засідання суду не прибули
розглянувши
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
Григорівни, смт. Марківка Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 24.03.2010
по справі № 01-10/8-99 (суддя –Середа А.П.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
Григорівни, смт. Марківка Луганської області
до 1-го відповідача Марківської селищної ради, смт. Марківка
Луганської області
до 2-го відповідача Марківської районної ради, смт. Марківка
Луганської області
до 3-го відповідача Марківського комбінату комунальних
підприємств, смт. Марківка Луганської області
до 4-го відповідача Марківського районного бюро технічної
інвентаризації, смт. Марківка Луганської області
про визнання незаконним рішень виконавчого
комітету селищної ради
в с т а н о в и в :
24.03.10 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Марківської селищної ради від 20.08.2007 за №101 “Про визнання права комунальної власності нежитлової будівлі готелю “Берізка”, яка розташована за адресою: смт. Марківка, пров. Південний, 5, яка належить територіальній громаді селищ, сіл Марківського району в особі Марківської районної ради (балансоутримувач - Марківський комбінат комунальних підприємств)” та від 24.02.10 за №20 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №101 від 20 серпня 2007 року” (вих. №б/н від 23.03.10).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.03.2010 відмовлено у прийнятті позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 як такої, що не підлягає розгляду у господарських судах України.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду, фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та повернути позовну заяву для розгляду до господарського суду Луганської області.
Марківська районна рада у відзиві на скаргу просить відмовити у її задоволенні.
Бюро технічної інвентаризації зазначило, що в даному спорі прав позивача не порушувало та просить справу розглянути без участі свого представника.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ст.106 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 у справі № 01-10/8-99 у зв’язку з відпусткою суддів призначено інший склад судової колегії: Парамонова Т.Ф. –суддя –головуючий, судді –Бойченко К.І., Єжова С.С.
У судове засідання 05.08.10 представники сторін не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Марківська селищна Рада листом від 02.08.10 №339 заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Аналогічне клопотання надійшло від Марківської районної Ради –лист від 28.07.2010. №161/1-13.
Заявник апеляційної скарги ОСОБА_3 у судове засідання також не прибула, участь свого представника не забезпечила. Телеграмою від 04.08.10 повідомила про неможливість прибути у судове засідання у зв’язку з хворобою, а також про своє бажання прийняти участь у судовому засіданні.
Розглянувши вищезазначені документи, судова колегія вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні. Предметом оскарження у даній справі є ухвала господарського суду Луганської області про відмову у прийнятті позовної заяви скаржника. При розгляді скарги виключене вивчання обставин справи та будь-яких доказів. Метою апеляційного перегляду є дослідження правомірності застосування судом норм процесуального права при відмові у прийнятті позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
24.03.10 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Марківської селищної ради від 20.08.2007 за №101 “Про визнання права комунальної власності нежитлової будівлі готелю “Берізка”, яка розташована за адресою: смт. Марківка, провул. Південний, 5, яка належить територіальній громаді селища, сіл Марківського району в особі Марківської районної ради (балансоутримувач Марківський комбінат комунальних підприємств)” та від 24.02.10 за №20 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету №101 від 20 серпня 2007 року”(вих. №б/н від 23.03.10).
Суд першої інстанції зробив висновок, що дана позовна заява не є підвідомчою та підсудною господарському суду Луганської області з наступних підстав.
Суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_3 подано до господарського суду позов, з якого вбачається, що між нею та виконавчим комітетом Марківської селищної ради господарські відносин відсутні.
У позові ставиться питання про визнання незаконними та скасування двох вищезгаданих рішень органу місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Марківської селищної ради Луганської області, при цьому між позивачем та виконкомом селищної ради за цим спором відсутні цивільні або господарсько-правові відносини.
Судом першої інстанції досліджено, що виконком селищної ради, приймаючи спірні рішення, використав надані йому відповідно до Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” владні повноваження, передбачені ст.ст. 30, 52, 59 даного Закону.
Тобто вимоги, викладені у позовній заяві, з якою ФОП ОСОБА_3 завернулася до суду, стосуються дій органу місцевого самоврядування.
Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що позов, з яким звернулася ФОП ОСОБА_3 до господарського суду Луганської області, має ознаки спору адміністративної юрисдикції, який відповідно до ч.2 ст. 18 КАСУ є підсудним Луганському окружному адміністративному суду.
За таких обставин, суд першої інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України відмовив у прийнятті вищезгаданої позовної заяви.
ОСОБА_3 вважає ухвалу суду незаконною та завідомо неправосудною.
Так, на думку скаржника, посилання судді на приписи ст.ст. 1, 12, 20, 21, 34, 43, 61, 104 ГПК України та рекомендації Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 суперечать обставинам справи, вони є надуманими заради відмови у прийнятті позовної заяви.
Крім того, скаржниця посилається не та, що, на її думку, суддя Середа А.П. не мав право розглядати її позовну заяву, оскільки вона неодноразово заявляла відводи даному судді при розгляді інших справ, що суддя Середа А.П. зацікавлений у результатах розгляду справи.
Скаржниця вважає, що ухвала суду винесена з порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України та винесена господарським судом у незаконному складі колегії суддів.
Доводи апеляційної скарги судовою колегією не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Посилання позивача на те, що нею були заявлені відводи судді Середі А.П. при розгляді інших справ, не може бути підставою скасування ухвали суду у даній справі.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що, вирішуючи питання про прийняття або відмову у прийнятті позовної заяви, суд ґрунтується на змісті позовної заяві та вимогах, які у ній викладені, і не вдається та не може вдаватися до розгляду обставин справи по суті. Тому посилання позивача в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи не є обґрунтованою і не може бути прийнято до уваги.
При вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви судом першої інстанції проаналізовано текст позовної заяви, в якому, дійсно, відсутні посилання на будь-які господарські або цивільні відносини з Марківською селищною та Марківською районною радами. Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує рішення про визнання права комунальної власності та зміни до нього, але вимоги про визнання права власності за позивачем у даному позові не заявлені. За таких обставин наявність спору про право з тексту позовної заяви не вбачається.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій, чи бездіяльності.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім ... спорів, що виникають з публічно - правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Оскільки посилання на цивільні або господарські відносини між позивачем, Марківською селищною та Марківською районною радами (перший та другий відповідач) у тексті позовної заяви відсутні, а навпаки, йдеться про порушення з боку посадових осіб органу владних повноважень, зважаючи на суб’єктний склад учасників процесу та заявлені вимоги, судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо відмови у прийнятті позовної заяви як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.
З тексту позовної заяви не вбачається і наявність будь-яких вимог до Марківського комбінату комунальних підприємств. Та якщо вони і існували б, то відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Вимоги до Марківського бюро технічної інвентаризації у тексті позовної також відсутні. Вимоги про заборону внесення будь-яких змін у державному реєстрі нерухомого майна до закінчення розгляду справи не є позовними вимогами, а стосуються заходів забезпечення позову.
За таких обставин, ґрунтуючись на тексті позовної заяви та викладених в ній вимогах, суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо відмови у прийнятті позовної заяви.
Крім того, окремо слід зауважити, що позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними рішень Марківської селищної ради від 20.08.2007 та від 24.02.210 №70, відповідачем у справі визначено Марківську селищну та Марківську районну ради. До позовної ж заяви додано рішення 20.08.2007 №101 та від 24.02.210 №70 виконавчого комітету Марківської селищної ради.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду прийнята у відповідності з нормами процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 залишається без задоволення, ухвала господарського суду від 24.03.2010 у справі № 01-10/8-99 –без змін.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Луганської області від 24.03.2010 у справі № 01-10/8-99 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 24.03.2010 у справі № 01-10/8-99 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова