Справа № 2-55/07р.

2007 рік Рішення іменем України

26 лютого 2007 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В. при секретарі: Шафатинській О.В. з участю позивача: ОСОБА_1представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики,-

встановив:

ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 353 500 грн.

В позовній заяві посилається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона позичила відповідачу по справі ОСОБА_2 гроші в сумі 70 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 353 500 грн., які остання зобов»язалась повернути після реєстрації за нею права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1

Факт позики даної суми коштів та укладення між ними угоди про повернення грошей в установлений строк стверджується власноручно написаною відповідачем розпискою.

Відповідач зареєструвала у Волинському БТІ право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 в жовтні 2006 року. Однак в обумовлений строк боргу не повернула. На неодноразові усні та письмові нагадування про необхідність повернення боргу відповідачка не реагує.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 353 500 грн. та судові витрати в її користь.

В судовому засіданні позивач    ОСОБА_1позов підтримала та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання для участі у розгляді справи за викликом суду жодного разу не з»явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому суд розгляд справи проводить без її участі, оскільки її інтереси в суді представляє представник ОСОБА_3.

Представник відповідача ОСОБА_3. позов визнав частково, не заперечує факт укладення договору позики між сторонами по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт написання відповідачкою власноручно розписки про позику коштів. Оспорює суму позичених коштів, стверджує, що фактично позичено було лише 67 250 грн., з яких відповідачка заборгувала позивачці лише 37 250 грн., а решту боргу в сумі 30 000 грн. взяла на себе зобов»язання повернути ОСОБА_4. Не заперечує проти задоволення позову в частині стягнення 37 250 грн.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу   з   урахуванням    встановленого    індексу    інфляції   за   весь   час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як пояснила позивачка по справі, відповідачка є її сусідкою, вони тривалий час підтримували нормальні стосунки. На її прохання про необхідність позики значної суми коштів в зв»язку із купівлею нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, вона позичила відповідачці кошти в сумі 70 000 доларів США, які відповідачка зобов»язалась повернути після реєстрації за нею права власності на дане приміщення.

Факт позики коштів на вказану суму стверджується розпискою, написання якої представником відповідача не оспорюється.

Посилання представника відповідача на написання даної розписки під впливом   обману,   в   зв»язку   із   збігом   важких   обставин,   викликаних

придбанням нерухомості, не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки в їх підтвердження не було подано жодних доказів.

Посилання представника відповідача на те, що частину із позичених відповідачкою у позивача коштів взяла на себе зобов»язання повернути ОСОБА_4., правового значення для вирішення даного спору не мають, оскільки такі пояснення лише стверджують факт одержання відповідачкою позики від позивачки по справі.

Належних доказів, які б спростовували доводи позивача, стороною відповідача суду не було подано.

Як вбачається із змісту розписки, відповідачка взяла на себе зобов»язання повернути позичені кошти після реєстрації за нею права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1

З копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєструвала право власності на придбане нею нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 у Волинському БТІ ІНФОРМАЦІЯ_2.

Наявними у справі вимогою про повернення боргу та повідомленнями про вручення поштових відправлень стверджується, що позивач після цієї дати зверталась до відповідача з вимогою про повернення боргу.

Довідкою Ощадбанку № 6302 стверджується, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 курс НБУ становив за 100 доларів США - 505 грн.

Суд вважає, що сума боргу станом на день позики складає 353 500 грн. (з розрахунку 70 000 доларів США х 5, 05), що відповідає заявленій позивачкою сумі.

За таких обставин справи суд приходить до висновку про доведеність, обгрунтованість та підставність позовних вимог, а тому задовільняє позов повністю.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати суд покладає на відповідача.

На підставі ст.ст.625, 1046, 1047, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 353 500 (триста п»ятдесят три тисячі п»ятсот) грн. боргу за договором позики, а також 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. витрат по сплаті судового збору та 30 грн. витрат по сплаті ІТЗ, а всього стягнути в її користь 355 230 (триста п»ятдесят п»ять тисяч двісті тридцять) грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.