ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 5-10
22 лютого 2007 року Вільшанський районний суд
Кіровоградської області В складі: головуючого судді - Ясінського Л.Ю. при секретарі - Повар Н.Г. з участю прокурора - Єрьоменко О.В. та захисника - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка подання старшого інспектора Добровеличківського міжрайонного відділу КВІ лейтенанта внутрішньої служби Кобізюка І.С. про скасування звільнення від покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, жителяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов'язаного, судимого у 2002р. Вільшанським районним судом за ч. З ст. 185 КК України до З років позбавлення волі, з іспитовим строком в 2 роки; засудженого 11.02.2005р. Вільшанським районним судом за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки. На підставі ст. 76 КК України засудженого зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВ системи; протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи КВ системи.
ВСТАНОВИВ:
Інспектор Добровеличківського МВ КВІ лейтенант внутрішньої служби Кобізюк І.С. звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направленням засудженого ОСОБА_2 в місце позбавлення волі, посилаючись на те, що 02.03.2005р. до КВІ надійшло розпорядження та вирок відносно засудженого ОСОБА_2, яке взято до виконання. За період відбування покарання засуджений зарекомендував себе з негативної сторони, а саме: тричі притягувався до адміністративної відповідальності 03.03.2005р. по ст. 173 КУпАП, 11.11.2006р. по ч. 1 ст. 178 КУпАП та 30.01.2007р. по ч. 1 ст. 1732 КУпАП; 3 рази не з'являвся без поважної причини на реєстрацію до КВІ: 19.08.2005р., 16.09.2005р., 05.01.2007р., чим порушив обов'язок суду. Характеризується посередньо.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що подання Добровеличківського МВ КВІ підлягає відхиленню, так як засуджений ОСОБА_2 вчинив малозначимі правопорушення, що не носить систематичний характер, за місцем проживання характеризується посередньо.
В судовому засіданні захисник повністю підтримав відхилення прокурора.
В судовому засіданні інспектор Добровеличківського МВ КВІ подання підтримав.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 просив не направляти його в місця позбавлення волі, суду пояснив, що випадки неявки на реєстрацію у нього були через те, що працював по найму та не міг покинути роботу.
Заслухавши прокурора, захисника, інспектора Добровеличківського МВ КВІ, засудженого та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно вироку Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11.02.2005р., ОСОБА_2, засуджений за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнили, встановивши йому іспитовий строк 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВ системи; протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи КВ системи.
02.03.2005р. до КВІ у Вільшанському районі надійшло розпорядження про виконання вироку відносно засудженого ОСОБА_2 та вирок від 11.02.2005р., що набрав законної сили.
За вказаний період ОСОБА_2 тричі притягувався до адміністративної відповідальності:
· 03.03.2005р. Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ст. 173 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді 15-ти діб адміністративного арешту;
· 11.11.2006р. Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 178 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн;
· 30.01.2007р. Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 1732 КУпАП, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладених на нього обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли адміністративні стягнення і свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Засуджений ОСОБА_2 вчинив малозначимі правопорушення, що не носить систематичний характер, за місцем проживання характеризується посередньо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що подання старшого інспектора Добровеличківського міжрайонного відділу КВІ лейтенанта внутрішньої служби Кобізюка І.С. задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 78 КК України, ст.ст. 408і, 411 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відхилити подання старшого інспектора Добровеличківського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції лейтенанта внутрішньої служби Кобізюка І.С. про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направленням засудженого ОСОБА_2 в місця позбавлення волі.
Матеріали справи, після вступу постанови в законну силу, направити до КВІ Вільшанського району для подальшого виконання вироку суду.
На постанову суду протягом 15 діб з моменту її проголошення може бути подано апеляцію до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд.