справа №2- 2392 -2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року     Артемівський міскрайонний суд Донецької

області у складі: головуючого судді     Мальованого Ю.М.

при секретарі:     Великородної М.О.

з участю представника позивача     ОСОБА_1,

відповідачки     ОСОБА_2,

представника співвідповідача Відділу приватизації Артемівської міської ради

ОСОБА_3, представника третьої особи ВДВС Артемівського МРУЮ

ОСОБА_4, представника третьої особи КП «БТІ м. Артемівська»

ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, відділу приватизації Артемівської міської ради, третіх осіб ВДВС Артемівського МРУЮ, КП «БТІ м. Артемівська» про визнання приватизації недійсною, -

встановив:

18.02.09. позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду з цим позовом, в якому вказав, що спірним житлом - квартирою АДРЕСА_1 він користувався разом з відповідачкою по справі, а також сестрою ОСОБА_8, вселившись до неї на підставі ордеру № 559 від 24.10.85. Основним наймачем була відповідачка - ОСОБА_2, а сестра, виписавшись у 2003 p., в квартирі більше не проживала. Крім сторін по справі в квартирі також був прописаний і батько відповідачки ОСОБА_9 Вказана квартира мала статус державної. 10.09.03. позивача було затримано за вчинення кримінального злочину та взято під варту з утриманням у слідчому ізоляторі м. Артемівська, а вироком Артемівського міськрайонного суду від 29.06.03. його було позбавлено волі строком на 8 років та 6 місяців. На цей час, а саме 25.12.08. йому стало відомо, що його мати, відповідачка по справі, 02.12.04. приватизувала спірну квартиру, не поставивши його до відома. У зв'язку з тим, що на момент приватизації він значився прописаний у цій квартирі, приватизація була здійснена на нього і на відповідачку у рівних частках, але вона є незаконною, оскільки він письмової згоди на це не давав, будь яких документів чи заяв на приватизацію не підписував. Крім того, не була з'ясована думка ОСОБА_9, який на момент здійснення приватизації був зареєстрований і проживав у спірній квартирі. 05.10.06. той помер. Позивач вважає, що своїми діями відповідачка обмежила його права на житло, оскільки винесеним відносно нього вироком суду була застосована конфіскація належного йому майна і у грудні 2008 р. належна йому 1:2 частка квартири державним виконавцем була виставлена на продаж. У позові просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло № 20710 від 02.12.04.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідачка проти задоволення позову не заперечувала, пояснивши суду, що під час приватизації квартири син знаходився під вартою, дозвіл на побачення їй не надали, тому вона сама підписалась за сина у заяві про приватизацію спірної квартири.

Представник відділу приватизації Артемівської міської ради вирішення цього спору поклав на розсуд суду.

Представник державної виконавчої служби Артемівського МРУЮ підтвердив факт звернення стягнення на майно ОСОБА_6 и вигляді 1:2 частки квартири АДРЕСА_1 за вироком суду, вирішення спору поклала на розсуд суду.

Представник третьої особи КП «БТІ м. Артемівська» у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд спору у її відсутність, поклавши його вирішення на розсуд суду.

Ознайомившись з позовними вимогами, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, суд вважає за необхідне позов задовольнити з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02.12.04. № 20710 сторони по справі на праві спільної сумісної власності володіють квартирою АДРЕСА_1 загальною площею 62,7 кв.м. (а. с. 18)

Судом до матеріалів справи залучено копію вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.06.05., відповідно до резолютивної частини якого ОСОБА_6 було позбавлено волі строком на 8 років 6 міс. з конфіскацією належного йому майна. Строк покарання засудженому призначено відбувати з моменту його затримання - з 10.09.03.

Тобто, у судовому засіданні було встановлено, що на момент приватизації спірної квартири позивач дійсно знаходився під вартою і особисто підписувати заяву про передачу спірної квартири у приватну власність він не міг.

Вирішуючи цей спір по суті, суд керується положеннями ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» у ст. 8 якого зазначено, що передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою усіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири» .

З урахуванням наведеного, керуючись ч. 2 ст. 8 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", "Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян", затвердженого Наказом Держкомітету України по ЖКГ № 56 від 15.09.92., ст. ст. 10, 11, 174, 205, 206, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Відділу приватизації Артемівської міської ради, третіх осіб ВДВС Артемівського МРУЮ, КП "БТІ м. Артемівська" про визнання приватизації недійсною задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво № 20710 від 02.12.2004 року про право власності на житло, що видано відділом з реформування управління та утримання житлового фонду Артемівської міської ради на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_6, зареєстрованого в КП "БТІ м. Артемівська" за реєстром № 72-17129 від 14.12.04. щодо квартири АДРЕСА_1, повернувши вказане житло у комунальну власність.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення складене у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику суддею одноособово.